fbpx

Одного разу я мила посуд, і випадково розбила тарілку з улюбленого сервізу свекрухи. Мені аж зле стало, коли я усвідомила, як вона засмутиться. Я не знала, що робити – поставити сервіз і не зізнаватися, чи сказати правду і отримати шквал негативних емоцій, типу того, яка я нездара. Та мама чоловіка мене дуже здивувала, вона лише посміхнулася, і сказала, що скільки було би біди, як ця розбита тарілка. Вона сказала, щоб я не переймалася, адже сервіз старий, і давно пора придбати новий. Також свекруха мені неабияк допомогла з дитиною. Я би без її допомоги не воралася. Вона і Андрія привчила, нести відповідальність за сім’ю. Я дуже вдячна своїй свекрусі і часто їй про це кажу, завжди шукаю нагоду, щоб її чимось потішити і допомогти

Коли я випадково розбила тарілку з улюбленого сервізу свекрухи, то місця собі не знаходила, бо вже уявляла, що на мене чекає, коли вона повернеться. А було це на початку нашого сімейного життя.

Мало хто з дівчат мріє після весілля жити з свекрухою, а мені довелося, і той досвід, який я пережила, важко описати словами.

У нас з чоловіком не було свого житла, тому ми пішли в квартиру до його мами. Скажу коротко – попри все, я дуже вдячна цій жінці.

Коли я познайомилася з своїм майбутнім чоловіком Андрієм, то відразу зрозуміла, що мама для нього на першому місці, а потім всі інші.

В мене навіть спочатку була думка – бігти подалі від цього хлопця і його матусі. Бо такий сценарій, коли мама головна, а дружина так, збоку, мені не підходив зовсім.

Коли ми з Андрієм проводили час разом, я зауважила, що він часто телефонував додому, щоб проінформувати маму, що з ним все гаразд.

Мені це здавалося дивним, навіть дратувало місцями.

Коли Андрій зробив мені пропозицію, я малювала в своїй уяві сумні картинки, адже після весілля ми мали жити разом з його мамою.

Я відразу уявляла сумні картини, як поставиться до мене його мама, як мені буде важко, якщо я у нього я буду завжди на другому плані.

Слухатися він буде тільки свою маму, адже ми повинні були жити разом з нею.

Я пробувала переконати чоловіка, щоб ми йшли жити на знімне житло, але Андрій сказав, що це питання навіть не обговорюється.

Подруги мене відмовляли, щоб не погоджувалася хоч жити разом, на відстані вплив мами буде не таким сильним.

Але тут в ситуацію втрутилася моя мама, яка була іншої думки – вона вважала, що хлопець, який любить свою маму, і до дружини буде ставитися так само, а стосунки з майбутньою свекрухою будуть залежати від мене.

Я вийшла заміж, ми почали жити з свекрухою. Вона прийняла мене дуже добре, але мене це навіть трохи насторожило, бо я подумала, що спочатку завжди так.

Проте з часом я зрозуміла, що вона не прикидається, а любить сина і хоче, щоб він був щасливий.

В день весілля свекруха подарувала мені підвіску з діамантом, я на такий щедрий подарунок і не сподівалася, адже вона не багата людина.

Тоді я зрозуміла, що заради щастя свого сина свекруха готова на все. І вона справді намагалася не загострювати, а згладжувати гострі кути.

Свого сина їй довелося ростити самій, вони з чоловіком розійшлися. Свекруха мені якось зізналася, що все це відбулося через маму її чоловіка, яка все зробила для того, щоб витурити невістку з своєї хати.

Наслухавшись від подруг про поганих свекрух, я зрозуміла, як мені пощастило.

Одного разу я мила посуд, і випадково розбила тарілку з улюбленого сервізу свекрухи. Мені аж зле стало, коли я усвідомила, як вона засмутиться. Я не знала, що робити – поставити сервіз і не зізнаватися, чи сказати правду і отримати шквал негативних емоцій, типу того, яка я нездара.

Та мама чоловіка мене дуже здивувала, вона лише посміхнулася, і сказала, що скільки було би біди, як ця розбита тарілка. Вона сказала, щоб я не переймалася, адже сервіз старий, і давно пора придбати новий.

Також свекруха мені неабияк допомогла з дитиною. Я би без її допомоги не воралася. Вона і Андрія привчила, нести відповідальність за сім’ю.

Я дуже вдячна своїй свекрусі і часто їй про це кажу, завжди шукаю нагоду, щоб її чимось потішити і допомогти.

Ми досі живемо всі разом, хоча у нас з чоловіком є можливість жити окремо.

Ми з чоловіком будуємо власний будинок, а коли в нього переселимося, обов’язково заберемо з собою і свекруху.

Я навіть не уявляю, як би склалося моє життя, якби не ця чудова людина – моя свекруха.

Зараз дуже часто доводиться чути про те, що у невістки із свекрухою стосунки не складаються, а я з свого власного прикладу можу з впевненістю сказати – все залежить від нас самих.

Спеціально для Українці Сьогодні.

You cannot copy content of this page