fbpx

Одного разу в санаторій приїхав відпочивати молодий парубок, Іван. Ліда в нього з першого погляду закохалася, носила йому спеціальні покращені порції, щоб звернути увагу на себе, але йому сподобалася Ніна. В перший же вечір, коли Ніна поверталася з роботи, він її чекав в синьому костюмчику біля воріт санаторію. Костюм, як він потім сам зізнався, він одягнув для солідності, бо вважав, що інакше в свої 20 років він зверне на себе увагу красуні Ніни. Іван запропонував провести Ніну додому. Вона погодилася, бо на вулиці вже вечоріло. По дорозі вони говорили про все, і ні про що, і Іван вже ні на хвилинку не сумнівався – він дуже хоче, щоб Ніна стала його дружиною

Коли у 25 років Ніна залишилася без чоловіка, якого раптово не стало, вона просто не знала, що має робити далі.

У них з чоловіком росла маленька донечка, Іринка, якій на той час, коли татко пішов у засвіти, було всього 4 рочки.

Ніна була змушена віддати на якийсь час маленьку донечку своїм батькам, які жили в сусідньому селі, а сама – взяла себе в руки, щоб продовжувати жити заради майбутнього дитини.

Про ще одне заміжжя вона навіть чути нічого не хотіла, занадто болючою була для неї ця втрата. Але, у долі на неї були свої плани.

Ніна працювала поваром в місцевому санаторію. На роботу ходила як тінь. Їй дівчата не раз казали, що пора вже до життя повертатися, бо страшно глянути на неї.

– Ти б хоч колись губи підфарбувала, – якось вколола її подруга Ліда.

Насправді, Ліда просто заздрила Ніні, бо та мала і справді дивовижну вроду, і всі чоловіки звертали на неї увагу навіть без нафарбованих губ, бо вона була справжньою красунею.

А Ліда, скільки б не прибиралась, і скільки б не фарбувала яскравими помадами губи – їй нічого не допомагало. Чоловіки в її сторону навіть не дивилися, і через це вона і косилась постійно на красуню Ніну.

А одного разу в їхній санаторій приїхав відпочивати молодий парубок, Іван. Ліда в нього з першого погляду закохалася, носила йому спеціальні покращені порції, щоб звернути увагу на себе, але йому сподобалася Ніна.

В перший же вечір, коли Ніна поверталася з роботи, він її чекав в синьому костюмчику біля воріт санаторію. Костюм, як він потім сам зізнався, він одягнув для солідності, бо вважав, що інакше в свої 20 років він зверне на себе увагу красуні Ніни.

Іван запропонував провести Ніну додому. Вона погодилася, бо на вулиці вже вечоріло. По дорозі вони говорили про все, і ні про що, і Іван вже ні на хвилинку не сумнівався – він дуже хоче, щоб Ніна стала його дружиною.

На наступний ранок Ліда принесла власноруч сніданок Івану, і присіла біля нього за столик.

– От тобі Ніна сподобалася, – каже. – А ти знаєш, що у неї вже був чоловік, і є дитина? Навіщо тобі цей тягар.

Почувши її слова, Іван перестав снідати, суворо глянув на Ліду, і сказав, що він все знає, бо йому Ніна все розповіла про своє життя.

А дитина ніколи не була і не буде тягарем. Він одружиться з Ніною, і стане батьком для її донечки.

Закінчився час його перебування в санаторію, і потрібно було повертатися додому. Іван вирішив, що поїде до батьків Ніни і попросить у них благословення на шлюб з їхньою донькою.

Ніна дуже хвилювалася, бо знала непростий характер свого батька.

Але той лише спокійно запитав:

– Ти розумієш, що тепер відповідатимеш не лише за Ніну, але і за її донечку?

Іван ствердно кивнув головою. І батько Ніни йому повірив, не зважаючи на його юний вік.

А Іван і справді став чудовим батьком для своїх двох донечок, бо невдовзі у них з Ніною народилася ще спільна дитина.

Прожили Іван з Ніною у щасливому шлюбі 52 роки. Іван першим пішов у засвіти. Залишив по собі чималий спадок, бо мав золоті руки, все вмів зробити, вмів і гроші заробити.

Ніна жодного разу не пошкодувала, що вона вийшла заміж за Івана. Ні те, що вона була вдова, ні дитина, ні різниця у віці – не вплинуло на їхні стосунки, бо якщо любов справжня, то їй ніщо і ніхто не зможе завадити.

Олеся Біла.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page