Весь день у Соломії було якось важко на душі, вона і сама не розуміла, звідки у неї взялося це неприємне відчуття. Але з самого ранку робота не йшла, все з рук валилося.
Соломія давно жила сама в своєму невеликому, але дуже затишному будинку на окраїні села. Дім вона сама собі збудувала, щоб довести колишньому чоловікові і його мамі, що не така вона вже й нездара, як вони її називали.
Свекруха лише те і робила, що лаяла молоду невістку. А Тарас, замість того, щоб захистити свою дружину, постійно ставав на сторону своєї мами, разом вони хотіли виховати з неї ідеальну дружину.
А ще, свекруха не переставала картати невістку за те, що батьки її відпустили з пустими руками.
– Добре, що вони тебе з хати збулися, – шипіла Анна. – А нам тебе годувати-одягати.
– Але ж Тарас знав, з ким одружується, – спробувала захистити себе Соломія. – Ми ж з вами в одному селі живемо…
– Та я думала, що свати за тебе хоча б порося яке дадуть, чи кілька курочок, а ти он, в чім була, в тім і прийшла. Люди з мене сміються, що я таку злидоту до себе в дім прийняла.
Прикро було чути Соломії ці слова, хоча це і було чистою правдою. Її батьки, на жаль, любили заглядати у чарку. Спочатку батько став пити, все з хати виносив. Мама плакала, бо ж троє дітей треба за щось годувати.
А потім, і мама пішла вслід за батьком, тепер вони вже двоє ладні були за пляшку біленької все винести з дому. Старші брати Соломії вже якраз поїхали в місто вчитися в училище, і жили в гуртожитку, заодно хлопці підробляли, щоб мати на життя, і щоб батькам своїм безталанним допомагати.
Тарас Соломію побачив ще в школі, сподобалася йому дівчина, бо і справді мала дивовижну вроду. Він був старшим за неї на 7 років, тому, як тільки виповнилося Соломії 18, він відразу зробив їй пропозицію – одружився і забрав до себе.
Анна зовсім не була рада такій невістці, відразу сказала, що сватів своїх навіть на порозі у себе вдома бачити не хоче. Та Соломію прийняла, бо ж бачила, що дівчина хороша, а головне – роботяща. Та й Тарас нею спочатку дуже захопився.
Ставши невісткою у хаті Анни, вся робота тепер перейшла на Соломію, а свекруха відверто насолоджувалася тим, що нарешті може відпочити, адже дівчина і справді була дуже беручка до роботи.
Інколи Соломія так втомлювалася, що не чула землі під ногами, бо ж і на роботу ходила, і двох синів ростила, і всю домашню роботу робила.
А одного разу, в неділю, свекруха бульйон зварила з своєї найкращої молоденької курочки, і заховала, щоб невістка не бачила. Вони з Тарасом повечеряли, а від Соломії каструлю сховали.
Вона в той вечір прийшла з роботи дуже голодна, а свекруха сказала, що у них нема що їсти.
Соломія зробила собі чай, хліб з маслом, і тим і повечеряла. А вранці була дуже вражена, коли випадково знайшла каструлю з домашнім бульйончиком.
Коли сини виросли і роз’їхалися, Соломія вирішила, що теж поїде кудись на заробітки. До того ж, її Тарас давно до однієї вдови заходив, всі люди в селі про це тільки і говорили. А дружині він так прямо і казав, що це не її справа.
Свекруха, звісно ж, заступалася за свого сина, а Соломії говорила, що це вона в усьому винна, бо нездара, нічого не вміє робити, і якби не їхня доброта, то вона давно б пропала.
Залишила Соломія їхню чудову родину і поїхала в Італію. Заробила собі непогано, хотіла дітям допомогти, але сини її навіть слухати нічого не хотіли про те, щоб у мами гроші брати, бо вже самі стали непогано заробляти.
Натомість, за її заробітчанські гроші вони мамі звели невеликий, але новенький і дуже затишний будиночок, в якому Соломія і стала жити, як повернулася додому.
Тараса не стало ще коли вона в Італії була. Він спочатку з тою вдовою таки зійшовся, а потім, коли захворів, вона його вигнала.
Залишилася літня Анна сама, ніхто про неї і не згадає. А в той ранок Соломія чомусь про неї лише і думала, тому вирішила переступити через свою гордість, і пішла до колишньої свекрухи. І не помилилася, бо лежала Анна непритомна, ледь жива.
Соломія її в лікарню відвезла, і навіть все оплатила. Але не це найбільше вразило свекруху, коли вона отямилася. На її очі навернулися сльози, коли нелюба невістка принесла їй гарячого бульйончику домашнього принесла.
Чомусь Соломія вирішила, що саме так і треба зробити, бо так буде по-людськи… Адже всі люблять домашній свіжий бульйончик.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
