Так склалося, що у мене є єдиний дорослий син, якому зараз 34 роки. Мені 70, я народила Ростислава в доволі пізньому віці. Виховувала його сама, так як чоловіка не стало, коли сину було всього два роки.
Було важко одній ростити і виховувати сина, але я впоралася – Ростислав виріс хорошою, порядною людиною. Я дала йому найважливіше – життя, любов, турботу, і освіту. А далі син рухався сам, зараз він працює директором філії великої фірми. У нього все добре, тільки от на особисте життя зовсім немає часу.
Зараз мій син працює і живе окремо. Я сумую за ним, адже бачу дуже рідко. І ось недавно, мій син сказав мені, що зустрів гарну жінку і вирішив одружитися з нею.
Знаєте, я дуже зраділа цьому. Я як будь-яка мама переживаю за нього. Боялася, що син ніколи не одружиться. Адже всі його однолітки вже сімейні люди, а мій син весь час був один. Я давно вже не чула, щоб у нього була дівчина. Так зраділа новині про особисте життя сина, не передати словами!
Вже почала уявляти, яка вона! Мені хотілося, щоб ми подружилися. А що? Раніше у мене був тільки син, а тепер з’явиться дочка! Просто чудово! А там, дай Бог, і онуків дочекаюся! Вже не страшно зустріти старість! Одна точно не залишуся! Ось такі думки були в моїй голові. На ділі все виявилося набагато прозаїчніше!
Одного разу син запросив мене в гості. Сказав, що пора нам познайомитися. Я була дуже рада цьому запрошення! Мені просто не терпілося познайомитися з нареченою мого сина! Я немов на крилах летіла до них! Всім своїм подругам похвалилася, що син одружується! Нехай знають і заздрять!
Загалом, прийшла я в гості. Двері відчинив син, а за ним я побачила їх! Саме їх – жінку з дитиною! І не просто жінку! Вона старша за мого сина років на десять точно! Ще й дитина років семи-восьми! Спочатку я подумала, що це знайомі сина прийшли в гості. Але, як виявилося, це і є та сама «наречена»! казати, що я була ошелешена, це нічого не сказати.
Яка з неї наречена в її сорок з хвостиком? Чому вона? Невже у всьому місті не було інших жінок? Я не розумію вибору сина! Чому він вирішив пов’язати своє життя саме з цією жінкою? Що могло зацікавити його в ній? Чим вона «взяла» його? Просто не можу зрозуміти! А вона? Що їй треба від мого хлопчика? Невже їй не вистачає однолітків? Чому вчепилася в молодого хлопця?
Ростиславу 34 роки, він запросто міг знайти собі дівчину, на 10 років молодшу за нього. А він знайшов на 10 років старшу, до того ж, ще й з дитиною. Вона ж не захоче більше дітей, а мені внуки потрібні.
Наше знайомство було геть зіпсоване! Я просто не знала, що мені робити! Під час вечері я здебільшого мовчала, визнаю, що поводила себе зверхньо. Мені соромно за свою поведінку, але я не змогла стримати невдоволення в голосі і розпитувань про їхні стосунки. Не можу я прийняти цю жінку в якості своєї невістки! Це понад мої сили!
Навіщо моєму синові доросла жінка з дитиною? Чому він не знайшов собі свою ровесницю, хоча б? Що тепер мені робити? Я намагалася пояснити Ростиславові, що вона йому не пара. Що не така супутниця життя йому потрібна. Але син не хоче мене слухати! Каже, що любить її, і все!
Я не знаю, що мені робити? Син каже, що від неї не відмовиться, вже й дата весілля призначена. Я напевно на це весілля не піду, не можу прийняти його вибір, і все…
Фото ілюстративне – belarus-mtz.
