З Олексієм ми познайомилися, коли обоє приходили в кафе на обід. Ми працювали на різних фірмах, але обідали в одному закладі. Декілька разів ми так зустрічалися, а потім познайомилися і стали краще спілкуватися.
Я працювала ближче до кафе, тому частіше приходила першою робила замовлення і починала обідати, Олексій приходив після мене, робив замовлення і собі сідав біля мене.
А одного разу ми прийшли разом, зробили разом замовлення і я стала діставати гаманець, щоб заплатити за себе. Олексій сказав, що він оплатить все сам, адже він чоловік і так буде правильно. Я знову ж таки дістала гроші, адже не хотіла, щоб чужа мені людина платила за мою їжу. Та Олексій таки сказав, що заплатить. Я подумала, що 100 гривень і не така вже й велика сума, та й заспокоїлася.
А в неділю Олексій запросив мене прогулятися, посидіти ввечері в кафе, піти в піцерію і замовити піцу.
Вечір ми провели гарно: спочатку попили кави, прогулялися в парку, а потім пішли в піцерію і замовили піцу. Весь вечір я хотіла оплатити за себе все сама, та Олексій сказав, що сам все оплатить, адже він чоловік, а потім ми якось розберемося.
Вечір пройшов добре, ми гарно відпочили. А наступного дня зранку мені прийшло повідомлення від Олексія, там було розписано детально всі витрати і номер к5артки, куди потрібно перерахувати гроші.
Мене це здивувало і, водночас, засмутило. Я перерахувала гроші Олексію, але на обід більше в кафе не пішла. В обідню перерву мене він сам набрав і запитав чи я образилася, що він написав за гроші. Якщо так, то, щоб я не ображалася, адже перевірку я пройшла. Але я відповіла, що він її не пройшов. Тоді Олексій сказав, щоб я йому віддала і 100 гривень, які він заплатив за мій обід.
Коли я прийшла додому, все розповіла мамі з татом. Вони довго сміялися, а потім мама сказала, що це ще добре, що він мені квіти не дарував, адже прийшлося б і за них повертати гроші.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
