Я вийшла заміж в 19 років, чоловікові тоді було 20. Ми зустрічалися всього 3 місяці, а потім він зробив мені пропозицію.
Батьки, звичайно, були проти, але ми всупереч усім одружилися.
Так вийшло, що моя старша сестра Людмила, яка в той час вчилася в університеті, познайомилася з Олегом тільки на весіллі.
Як я пізніше дізналася, він сподобався їй раніше, ніж вона взагалі дізналася, що Олег – мій наречений.
Людмила його сплутала зі свідком і почала фліртувати. Олег флірту не зрозумів, а я сприйняла це тоді як просто курйозний випадок.
Йшли роки. Чим довше ми з чоловіком жили, тим менше між нами залишалося хоч чогось спільного.
Під кінець ми вже один одного відверто дратували.
Ми не приховували один від одного своїх почуттів, але розлучатися не хотіли: і я і Олег добре пам’ятали, з якими труднощами ми в свій час переконали батьків, що між нами все серйозно, що ми жити одне без одного не можемо, що ми обоє готові до того, щоб стати родиною.
Ні, ми не були готові. Проблема в тому, що ми з Олегом занадто схожі характерами.
Визнаю, спочатку ми були в захваті від цього. Називали одне одного спорідненими душами, завжди намагалися бути разом.
Приймати чесноти один одного легко і приємно, а ось миритися з недоліками – важко.
Ми обоє насправді вітряні, безвідповідальні любителі поспішних рішень.
Одним з таких рішень для Олега став його роман з Людмилою. І вийшло так, що саме я дізналася про цей роман першою.
Спочатку мене переповнювали емоції. Це ж, по суті, подвійна зрада. Як чоловік міг зрадити мені з моєю ж сестрою?
Так як він посмів? А вона як посміла? Загалом, я не відразу переварила цю новину.
Вона переварилася сама собою, коли на шашликах я придивилася до них обох.
Олег і Людмила були закохані. По-справжньому.
І чесно кажучи, я щиро раділа за них. Яка злість може бути, якщо люди, які мені дорогі, щасливі?
Так, Олег мені зрадив, але він для мене дійсно близька людина.
Розлучилися ми тихо, мирно, спокійно. Я його відпустила, бо не бачила сенсу тримати його біля себе.
Стосунки свої з Людмилою Олег приховувати не став.
Коли мій чоловік зрадив мені з моєю сестрою, його засуджували всі, крім мене.
Батьки були проти, щоб Олег і Людмила одружилися. А я навпаки, допомогла їм з організацією торжества.
Так як працюю в цій сфері. Та й мені це тільки в радість.
Людмила спокійна, відповідальна, Олегу з нею добре, я це бачу.
Часто буваю у них в гостях, недавно дізналася, що Людмила чекає дитину.
Чекаю появи на світ племінника. А сама сподіваюся, що ще зустріну свою любов, адже мені ще й тридцяти нема.
Хочу сказати усім – розлучення не варто сприймати як щось найгірше у житті.
Хто знає, може, після цього шлюбу вас чекає справжнісіньке щастя.
Я хочу в це вірити!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.