fbpx

Одного разу моя мама випадково почула мою розмову з тіткою Любою. У неї якраз був день народження і я голосно її вітала, а мама швидше повернулася додому і почула всю нашу розмову. Відтоді в очах рідної мами я була зрадницею, яка породичалася з мачухою

Мої батьки розлучилися, коли мені було 17 років. Разом вони прожили майже 20 років, але сімейним життям це було важко назвати, адже вони постійно сваpилися.

Я була старшою в сім’ї, у мене було ще дві молодші сестрички. І ось, проживши таку велику кількість років у шлюбі, маючи трьох дітей, мама з татом розійшлися. Батько все залишив нам, пішов з дому з однією валізою з власними речами, а ми залишилися з мамою.

Час тоді був важкий, грошей майже не було, мамі було дуже непросто нас навіть прогодувати. Тато поїхав до себе в село, спочатку жив у своєї мами, а невдовзі одружився вдруге, певний час він про нас навіть не згадував.

Коли я закінчила університет, я наважилася відновити стосунки з татом, і поїхала до нього в гості, мамі я про це нічого не сказала, тому що вона не дозволила б. Я попередила, що мене не буде, бо на вихідних їду до подружки в село, і мама без проблем відпустила.

Тоді я вперше познайомилася з батьковою дружиною. Вона була років на п’ять старша за тата, і в неї теж було четверо дітей, та з ними жила лише її молодша донька, а інші діти вже роз’їхалися з дому.

Тітка Люба прийняла мене дуже добре, хоча спочатку і дивилася насторожено на мене. Вона подумала, що я приїхала, щоб забрати тата, але я її заспокоїла, що нічого подібного не планую робити.

Так я подружилася і з тіткою Любою, і з її донькою, стала часто до них в гості їздити, а мамі завжди говорила, що їду до подружки. І так тривало б довго, якби одного разу моя мама випадково не почула мою розмову з тіткою Любою. У неї якраз був день народження і я голосно її вітала, а мама швидше повернулася додому і почула всю нашу розмову.

Відтоді в очах рідної мами я була зрадницею, яка породичалася з мачухою. Моїх пояснень про те, що тітка Люба дуже хороша людина, мама не чула. Вона вважала, що я не мала права полюбити іншу жінку, до якої пішов мій тато.

Щоб заспокоїти маму, я пообіцяла їй, що припиню спілкування з батьком і його дружиною, тому наступних кілька років я вже до них не їздила, а час від часу телефонувала, щоб знати як у них справи.

Коли мені було 30 років, батька не стало. Мама не хотіла їхати на пoхорон, адже треба було зустрітися з його дружиною. Та мені вдалося якось маму переконати, що зараз їм вже ділити нічого, і що по-людськи було б добре, якби і вона поїхала.

А потім було 40 днів, рік за татом, тітка Люба запрошувала нас до себе. І якось поступово непомітно вони з мамою подружилися. Минуло більше 10-ти років відтоді, а мама продовжує дружити з тіткою Любою, часто їздить до неї в гості.

В житті всяке буває, коли я розповідаю цю історію, люди не вірять, що дві дружини одного чоловіка так могли подружитися, а вони тепер стали справді як сестри одна для одної.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page