fbpx
Життєві історії
Одного разу мама чоловіка пішла гуляти з нашим сином. Коли повернулася, я побачила, що у сина мокрі колготки. Я обурено запитала, чому вона хоча б не зняла їх з дитини. А вона спокійно так відповіла, що на це є батьки. Нехай і змінюють колготки. Я була ошелешена, навіть не знала, що відповісти їй на це

У шлюбі я вже дев’ятнадцять років. З чоловіком у мене стосунки прекрасні. Але от із його мамою – як не склалися з самого початку, так і досі нічого доброго немає.

Коли ми зустрічалися і надумали одружитися, вона влаштувала сцену, що йому ще рано сім’ю заводити. Потім, коли він все-таки не передумав, почалася інша пісенька, що нема грошей, щоб робити весілля. Мої батьки підключилися, допомогли усім необхідним.

Зіграли ми весілля, все було, як у людей. Далі через два роки я зрозуміла, що чекаю дитину. Свекруха і тут висловила свою думку, що рано нам ще дитина, треба для себе пожити.

Я тоді ще вчилася. Матеріальні і всі інші труднощі з дитиною взяли на себе мої батьки. Коли донечці було два роки, знову новина – у нас буде син. Свекруха завела стару пісеньку: «Що ви собі думаєте, у вас дочка ще зовсім маленька». Попри все народила прекрасного сина.

Відтоді свекруха приходила до нас тільки у свята. Приїде в гості, сяде і сидить. Ні допомоги, ні з онуками поняньчитися. Далі наші відносини стали ввічливо-натягнутими.

Потім ми вирішили взяти житло в кредит. У свекрухи на той час була трикімнатна квартира. Кажемо: «Мамо, навіщо вам така велика квартира. Продайте її, собі візьміть меншу, а грошима, що залишилися, ми зможемо оплатити частину нашого кредиту».

Але свекруха і не збиралася нам допомагати: – Самі  надумали – самі платіть. Їй було абсолютно байдуже, в яких умовах живуть її внуки. З онуками, до речі, у неї відносини були дуже награні. Вона всім каже, що дуже любить їх, але її вчинки цього не підтверджують.

Одного разу вона пішла з ними гуляти, що, до речі, буває дуже рідко. Коли повернулася, я побачила, що у сина мокрі колготки. Я обурено запитала, чому вона хоча б не зняла їх з дитини. А вона спокійно так відповіла, що на це є батьки. Нехай і змінюють колготки. Я була ошелешена, навіть не знала, що відповісти їй на це.

Якщо діти її бабусею називали, вона обурювалася, типу: «Я не бабуся ще, я ж не стара». І все в такому дусі.

Потім свекруха вирішила переселитися жити в село, у неї там був свій будинок, що залишився від батьків. Квартиру свою вона нам не віддала, вирішила здавати і отримувати гроші. Зате коли приїжджали до неї в село, робили все – і робота в городі, і по дому, і підлоги помити, і посуд.

Потім ми чекали третю дочку. Старші вже виросли. Різниця в шістнадцять років. Знову не так. Як це ви зважилися. Навіщо. Ваші ровесники вже онуків доглядають. І зараз наші відносини з нею холодно натягнуті.

Зате до молодшого сина відношення у мами чоловіка прямо протилежне. Він привів дівчину з дитиною 6 років. Ось вони зі свекром з нею носяться, а рідні внуки не потрібні. Моєму чоловікові і мені прикро. Ми всього добивалися самі. Платили  багато років кредит. А вони живуть на всьому готовому. Ту трикімнатну квартиру свекруха повністю віддала своєму молодшому синові, навіть комуналку за них свекор платить.

Прикро за таке ставлення до чоловіка і дітей. І як можна робити таку різницю? У мене зараз троє дітей, і я буду робити все можливе, щоб не повторити помилок моєї свекрухи.

Фото ілюстративне – menaiset.

facebook