fbpx
Життєві історії
Одного разу, коли вдома нікого не було, мені захотілося провести генеральне прибирання. Я дісталася навіть туди, куди не заглядала кілька років. Таким місцем виявилася наша комора. Я знайшла стару скриньку, яка залишилася нам від чоловікової бабусі, відкрила кришку і здивувалася. У скриньці лежали великі купюри. Досить пристойна кількість. Повернувшись в квартиру, я не знала, що мені робити далі – мій чоловік таємно від мене збирає гроші

Під час прибирання, я зрозуміла, що мій чоловік таємно від мене збирає гроші.

З чоловіком ми разом двадцятий рік. Живемо скромно, але мирно. Ми обоє працюємо на одному підприємстві. Питання грошей ніколи не ставало між нами. Ми просто намагалися розраховувати на свою зарплату і жити згідно можливостей. Джерело

Приблизно півроку тому, Олексій вирішив піти ще на одну роботу. Так як на заводі він працював позмінно, то в свій вихідний, мав можливість деньок відпрацювати додатково. Я була проти. Адже потрібно і відпочивати. Тим більше що відповідальність на ньому лежить за людей.

Але на мої вмовляння, чоловік тільки посміхнувся і вирішив робити по-своєму. На додаткову роботу в його обов’язки входить своєчасний обхід території і складання звіту в кінці зміни. В принципі, складнощів ніяких, та й втоми особливої ​​він не відчував.

Адже тут він відповідає тільки за себе, тому і нервувати не доводиться. Зарплата тут невелика, але в родині ці гроші знаходять своє застосування. У нас двоє студентів, тому все йде в справу. Я намагаюся, наскільки це можливо, відкладати певну суму. Адже завжди тепліше і спокійніше на душі, коли знаєш, що є заощадження.

Так і жили. Хлопців вчили, та й себе могли порадувати іноді.

Одного разу, коли вдома нікого не було, мені захотілося провести генеральне прибирання. Я дісталася навіть туди, куди не заглядала кілька років. Таким місцем виявилася наша комора на сходовій площадці, яку Олексій, негласно, упорядкував для всякого дріб’язку. Її і викинути шкода, і в квартирі тримати не потрібно.

Тут було дуже багато павутини і пилу. Тому я вирішила все перетерти і заново скласти на місця. Переставляючи коробочки і скриньки, я знайшла стару скриньку, яка залишилася нам від чоловікової бабусі. Вона була дуже старою, але міцною і красивою річчю. Навіть не пам’ятаю, коли вона пропала з мого поля зору.

Взявши її в руки, я зауважила, що вона особливо нічого не важила. Мені стало цікаво, що ж він туди склав. Відкрила кришку і обімліла. У скриньці лежали великі купюри. Досить пристойна кількість. Я відразу поставила її на місце. На цьому моє прибирання і закінчилася. Повернувшись в квартиру, я не знала, що мені робити далі.

Не знаю і досі. Залишити все як є – не можу. Забрати гроші – я не знаю їх походження. А раптом Олексій потрапив в якусь халепу. Ці думки не дають мені спокою. Заговорити з ним про гроші теж страшнувато. Раптом ми з ним посваримось. Ніяк не можу зважитися. Поки-що не знаю, як краще вчинити. Але мені, як жінці, ви розумієте, ці гроші не дають спокою.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.