Одного разу, коли Леся повернулась з роботи, вона побачила, що деяких речей чоловіка немає. Вона почала хвилюватися, дзвонити йому та він не відповідав. Вона написала йому декілька повідомлень. Проплакала всю ніч, а вранці, коли діти ще спали, прийшло повідомлення від чоловіка. Писав щоб більше йому не телефонувала, він приїде по речі, коли її не буде вдома
Насправді, Леся хороша дружина і мати. І так виглядало ніби в сім’ї в неї все ідеально. В неї двоє дітей, старша донька та молодший син. Одного разу, коли вона повернулась з роботи вона побачила, що деяких речей чоловіка немає. Вона почала переживати, дзвонити йому та він не відповідав. Вона написала йому декілька повідомлень, та він написав їй, що хоче пожити окремо невизначений час. Леся сиділа і мовчки дивилась на екран. Сльози рікою котились з очей. За матеріалами
Все почалось тоді, коли народився молодший син Андрій. Він розвивався нормально. Але, він не вимовляв звуки. Зовсім ніякі. Плaкав він дуже тихо, ледь помітно. Коли йому виповнився рік, він говорив тільки прості слова, типу «дай», «на».
Лікарі не розуміли в чому причина та розводили руками. По всім анaлiзам дитина була здорова і фізично розвивалась добре. Всі казали, що треба трохи почекати.
Тоді ще чоловік дуже добре і старанно займався з сином, проводив час та багато гуляв. А коли він не заговорив навіть в 3 роки, чоловік почав нервуватись та перестав з ним займатись. Таке враження, що він не помічав власного сина, не бавився з ним, та навіть коли той плaкав зовсім не реагував.
Леся не здавалась, займалась з сином та мріяла про довгоочікувані звуки. Через деякий час чоловік почав кpuчати та злитись на Лесю. Казав, що вона народила йому такого. Леся намагалась поговорити з чоловіком та заспокоїти його, але все було марно. Вона дуже любила свого чоловіка та навіть після таких слів і думати не хотіла про розлучення. Сподівалась що Андрійко заговорить і все налагодиться.
А коли чоловік пішов для неї життя ніби закінчилось. Перших три дні пройшли погано, були тільки сльози та розпач. На четвертий день вона все-таки пішла на роботу, а чоловік за цей час прийшов додому, забрав всі речі, які залишились та деякі спільні речі. Леся це побачила одразу, коли прийшла з роботи.
Вночі стало знову дуже погано. Різні думки лізли в голову. Леся й сама не зрозуміла як опинилась на підвіконні, а перед нею лише розчинене вікно. До землі було вісім поверхів. Один кpoк і все.
І тут вона почула кроки та голос «Мамо, не треба!». Леся не вірила своїх вухам. Повернулась та побачила сина Андрійка. Він повторював «Мамо, не треба».
Леся тільки обняла сина, і тоді зрозуміла, що все буде добре.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
