Мій перший шлюб тривав майже 10 років, ми розлучилися, бо я так і не змогла полюбити свого чоловіка. А от Петро, мій перший чоловік, любив мене по-справжньому і був готовий мені все пробачити. У нас народилося двоє дітей, але навіть цей факт не врятував наш шлюб. Ініціатором розлучення була я.
Після розриву нам з Петром вдалося зберегти хороші відносини. Потім я ростила дітей одна. Колишній чоловік заліз в борги, аліменти платити не міг. Приблизно через чотири роки я вийшла заміж по любові. Олександр був просто чоловіком з моїх мрій. Народила в другому шлюбі ще одну дочку.
З другим чоловіком жили ми дуже добре. Я була щаслива. З дітьми від першого шлюбу у чоловіка теж склалися хороші відносини. Але одного разу, коли донечка ще була дуже маленька, Олександр не повернувся додому ночувати, сказав, що залишиться у своїх батьків, бо дуже втомлений і йому треба відпочити.
Не було чоловіка два дні. Я йому телефонувала, але він не брав слухавки. Через два дні прийшов з квітами. За столом зізнався, що у нього є інша жінка і що в них стосунки з почуттями. І що почав зраджувати ще тоді, коли я тільки чекала дитину. І все, моє життя вся рухнуло в одну мить. Потім розходилися, сходилися. Разів зо три. Навіть ходили в церкву до священника. Прийняла. Але знову все почалося спочатку.
Це вже триває два роки. З другим чоловіком ми теж офіційно розлучилися. Як важко жити одній з трьома дітьми, розповідати не буду. Тому коли мій перший чоловік Петро знову запропонував мені зійтися, я довго не думала. Вирішила повернутися до першого чоловіка і ростити дітей. На той час Петро вже знайшов роботу і міг утримувати родину. Що не маловажно, не ділив дітей на чужих і своїх.
Батьки Петра, мої свекри, віддали нам ділянку під будівництво. Ми вклали всі свої заощадження в наш будинок. Переїхали. А нічого не радує. Люблю другого чоловіка, і нічого з цим зробити не можу. А він не може визначитися. З донькою він постійно бачиться. Ці зустрічі для мене є дуже хвилюючими, бо після них я сама не своя, вдома нічого не хочу. Люблю його. А першого чоловіка шкода. Що ж мені робити?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
