fbpx
Breaking News
— Оце, сину, — сyворо мовив батько, — ми з матір’ю посовітувались і рішили: не пара вона тобі. Не бepи. Он краще сycідську Нелю взяв би. Гарна дівчина. І дім є, і гроші гарні получає. Кoли син привів додому невicтку, вони не пустили у хату. Підійшов міський автобус. У чому були, в тому й поїхали на залізничний вокзал. Батько з матір’ю пеpeжuвали: «Що ж ми наpoбuли?! Хiба могли знати, що тaке cкoїтьcя?!»
Тeща та дружина пеpекoнaли Івана, що ростить він свою дочку, допоки випадково не дізнaвся прaвду. Якось рoзпuвaли на роботі мoгopич, і чoлoвіки, як бaби, плеcкали язuкaми. – Іване, ну ти й дypень, – хихикав механік. – Чи схожа на тебе твоя дитина? Пicля цiєї розмови Іван побіг додому, як poзгнiвaний звiр
В цe вaжко повipити: Молода українка розв’язала загадку, яkу нiхто не міг вирішити 400 років
«Вuбирай, або я, або вoна», – так скaзала Ярославу дpужина. Коxанка скaзала те сaме. Тому Ярослав жiнці скaзав, що кuнув кoхaнкy, а кoхaнцi – що пoтрібно ще тpохи пoчекати
– Не тpеба Михайлові сьoгодні їхaти в мiсто! Мaшина poзiб’ється! Спoчатку всі пoдумали, щo це стаpече маpення бaбусі, та вuйшло все сaме тaк. Вpятувала стаpенька хлoпця
Життєві історії
Однoго разу чоловік заявив, що йде до кoханки. На відміну від мене, вона – чудова господиня, яка виглядає, як топ-модель. Не те що я. А через деякий час, я подякувала йому за цю підступність

Сидячи в черзі до дитячого лікаря, я відразу ж звернула увагу на чоловіка, який привів світловолосу дівчинку років п’яти. Він єдиний, хто наважився заперечити всезнаючим бабусям.

Як ви дозволяєте своїм дітям на підлозі сидіти? Тут же брудно! – обурювалися вони, міцно тримаючи за руки своїх онуків, щоб ті не кинулися до щасливців, які грали на підлозі. Джерело

– Тут дуже чисто, майже стерильно, – спокійно заперечив чоловік.

– Але холодно! Діти застудяться! – заявили бабусі.

– Так, температура підлоги дійсно холодніше, ніж лавок, але не настільки, щоб дитина підхопила застуду, – відповів чоловік.

Своїй доньці він дозволив грати на підлозі.

Я дивилася на нього, на те, як мило він спілкується з дочкою, на те, як злегка іронічно відповідає стареньким, які спробували дати йому поради з виховання дітей і мимоволі позаздрила його дружині.

Моє ж сімейне життя нагадувало казку – чим далі, тим стрaшніше.

Читайте також:– НАВІТЬ СЛЬОЗУ НЕ ПУСТИШ? – ЗАПИТАЛА СЕБЕ ХРИСТИНА, ПЕРЕСТУПАЮЧИ ПОРІГ КВАРТИРИ, ДЕ ПРОЙШЛО ЇХ З ЧОЛОВІКОМ СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ. – НІ, НЕ ПУЩУ. ВТОМИЛАСЯ Я БУТИ САМОТНЬОЮ ПРИ ЖИВОМУ ЧОЛОВІКОВІ

Спочатку, коли ми тільки планували весілля, чоловік здавався майже ідеальним. Добрий, щедрий, веселий. Я не те щоб закохалася, але подумала, що жити з таким чоловіком буде непогано.

Перші проблеми почалися, коли я завaгітнiла. Говорив, що піде з сім’ї, що я дитиною пробую прив’язати його до себе. Допомогла врегулювати ситуацію свекруха. Вона переконала чоловіка, що рано чи пізно дитину завести доведеться, тому краще зараз, коли вона ще може допомагати. Хто ж знав, що свекруха пoмpе через рік після наpoдження Іллі.

Пoхoвавши матір, чоловік почав здавати кімнату. В іншу вільну кімнату водив коханок. Я не знала про це до пори до часу.
Коли у мене піднялася температура, я вела дитину в дитячий сад. А ввечері чоловік обурювався:

– Де вечеря? Я весь день працюю, а вдома ще пожерти спокійно не можу.

– Продуктів немає, – спробувала заперечити я.

– Я ж тобі нa минулому тижні давав гроші! – обурився чоловік. – Де вони? Брюлики мабуть собі купуєш?

– Остання прикраса у мене з’явилося три роки тому. Це каблучка, яку мені подарувала твоя мама.

Одного разу чоловік заявив, що йде до цієї жінки. На відміну від мене, вона – чудова господиня, яка виглядає, як топ-модель. Я, звичайно, переживала: як ми з сином впораємося? Але, чесно кажучи, не бачити чоловіка кожен день була тільки рада.
Прийняв нас лікар, виходжу з сином за руку з кабінету, чоловік все ще чекає.

Не знаю, що мною рухало в той момент, але я раптом сказала:

– Як ви добре бабусям все пояснювали. Вони, звичайно, не повірили, але чути було цікаво.

– Дякуємо! – посміхнувся чоловік.

З тих пір ми часто зустрічалися з ним в черзі. Чомусь наші діти хворіли одночасно. Невимушені розмови переросли спочатку в дружбу, а з часом і в щось більше. Як же я була тоді вдячна чоловікові, що він позбавив мене від шлюбу з ним!

Related Post