fbpx
Життєві історії
Одного разу чоловік прийшов з роботи, я насипала йому борщу, поклала в тарілку пюре і смажену курку. Нарізала миску салату з овочів. Я поставила все це на стіл, а сама в цей момент помила посуд. Але слів вдячності я не почула, натомість чоловік зробив мені зауваження, сказав, що я неекономна і дуже багато всього готую. Для себе я вже все вирішила: я теж буду працювати, щоб чоловік не дорікав мені шматком хліба

Чесно зізнатися, я дуже раділа можливості бути домогосподаркою. Коли я вийшла заміж за Олега, і він запропонував мені сидіти вдома, а не працювати, то я з радістю погодилася.

Насправді я ніколи не чекала від життя занадто багато. Я виросла в звичайній сім’ї, де ніколи не було надміру. Коли я була студенткою, то звикла жити дуже економно. Мені вдавалося прожити на дуже маленькі гроші. Я навіть сама не розуміла, як у мене це виходило.

Тому коли я вийшла заміж і Олег запропонував мені сидіти вдома, то я погодилася. Мене навіть не злякало те, що я буду змушена вести господарство на дуже невелику зарплату чоловіка.

Не знаю чому, але я була впевнена в тому, що все у мене вийде. Перш за все тому, що я завжди все готувала сама. Правда, витрачала я на це дуже багато часу. Якщо хотілося моркви по-корейськи, то я її ніколи не купувала – я готувала її сама. Котлети, вареники, пельмені, голубці я теж готувала сама. І це стосувалося всього.

Так що ніяких проблем я не бачила: в житті мене все влаштовувало. А потім в один момент все змінилося. А сталося ось що. Одного разу чоловік прийшов з роботи, я насипала йому борщу, поклала в тарілку пюре і смажену курку. Нарізала миску салату з овочів. Я поставила все це на стіл. А сама в цей момент помила посуд. Олег поїв дуже швидко і сказав:

– Марино, ти собі нічого не накладай. Я тут не доїв, тобі вистачить!

Я просто на місці застигла, коли це все почула. Я взагалі вважала, що доїдати за іншою людиною – це неправильно.

Я повернулася і подивилася на стіл. У тарілці залишилося дві ложки борщу, ложка пюре і наполовину обгризена куряча ніжка. А салат Олег вже сховав у холодильник.

– Сподіваюся, що ти так вирішив пожартувати? Я хочу їсти, і я маю право поїсти нормально. Те, що ти не доїв, винеси нашій собаці!

– Я зовсім не жартую! Ти дуже багато готуєш. Тобі треба менше готувати! Я стільки не заробляю!

– Я не зрозумію про що ти говориш! Хіба я готую щось надприродне? Все звичайнісіньке!

– Нічого собі звичайне! Так ти ж курку всю за один раз смажиш! А її можна поділити на два рази! Ти повинна бути всім задоволена! Тобі ж краще буде!

– Чому це мені краще буде? – здивувалася я.

– Як чому? Схуднеш! Жінка повинна бути стрункою. А то ти вже подекуди дуже сильно розтовстіла.

Після цих слів чоловіка мені так прикро стало: я пів дня провела на кухні, а тепер не маю права навіть нормально поїсти. Я пішла в кімнату, щоб поговорити з чоловіком.

– Якщо ти вважаєш, що я багато готую їсти, то може, ти сам почнеш менше їсти? Але не треба мене недоїдками своїми годувати!

– Що ти таке вигадуєш? Я ж працюю, значить, мені треба добре харчуватися!

Я повернулася на кухню, насипала собі їжі, нормально поїла. Потім почала мити посуд. Для себе я вже все вирішила: я теж буду працювати, щоб чоловік не дорікав мені шматком хліба.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page