fbpx
Життєві історії
Одного разу Андрій мені сказав, що йому треба поїхати додому, бо його молодша сестра збирається заміж і він повинен познайомитися з потенційним нареченим. Мене з собою не кликав. Коли я запитала керуючу нашої фірми про Андрія, її відповідь мене вразила. Вона сказала, що раз на місяць – обов’язково, так як сумує за дружиною і дочкою

Кілька років тому зі мною трапилася історія, яка змінила моє життя. Мені було 25 років, я працювала в туристичній фірмі. Тоді я була у відносинах з прекрасним, турботливим, люблячим хлопцем на ім’я Владислав. Все було добре, але я хотіла емоцій, а він був спокійний і зовсім не романтичний! Незабаром мені запропонували роботу аніматором в одному з турецьких готелів. Ця пропозиція мені дуже сподобалася і я погодилася.

Владислав був проти, але таки відпустив. Сказав, що буде чекати. Але я не розраховувала повертатися до нього. В Анталії життя вирувало, я працювала з задоволенням, ходила на дискотеки, ловила на собі погляди інших чоловіків! Я по справжньому жила! Владиславу не дзвонила, тільки іноді писала повідомлення, що у мене все добре.

Через деякий час у мене стався роман з колегою! Це були неймовірні відносини – повні емоцій. Андрій був хлопцем з моїх мрій. Ми і гуляли по нічних вулицях міста, і зустрічали захід сонця біля моря! Я думала, що мені дістався джек-пот, і цей принц зробить мене щасливою! Але одного разу йому потрібно було виїхати. Мені він сказав, що його молодша сестра збирається заміж і він повинен познайомитися з потенційним нареченим. Мене з собою не кликав, та й я була по вуха в роботі.

Одного разу я заговорила з керуючою нашої фірми про Андрія. Запитала часто він їздить додому? Її відповідь мене вразила. Вона сказала, що раз на місяць обов’язково, так як сумує за дружиною і дочкою. Що я тоді відчула – словами не передати! Я не могла заспокоїтися, тому відразу прийняла рішення звільнитися і летіти додому. Благо, грошей на дорогу вистачило.

Вдома я не виходила з квартири три доби, а потім зрозуміла, що чекаю дитину. Я не могла повірити, що це сталося зі мною. В один із днів до мене приїхав кур’єр і привіз оберемок квітів, в супровідній записці було написано: «Я знаю, що ти повернулася. Я чекав. Якщо не зайнята, можемо побачитися. Владислав». Я втомилася від важких думок і вирішила піти.

Ми зустрілися і я розповіла йому все! Я просила пробачення у Владислава, сказала, що не можу змушувати його стати батьком для моєї дитини. А він мовчки слухав і гладив моє волосся. Коли я заспокоїлася, він дістав каблучку і коротко сказав: «Виходь за мене». Я здивувалася! Але я була так вдячна йому за його турботу. Вдячна за те, що він нічого не сказав, що не відкинув і сказала: «Так».

Зараз ми в шлюбі вже чотири роки, у нас росте син і маленька дочка. Я дуже рада, що все склалося саме так. Незабаром для мене стало очевидно, що тільки з Владиславом я по справжньому щаслива. І, як з’ясувалося пізніше, сімейний спокій це найкраще, що може бути.

Фото ілюстративне – voxpopuli.

facebook