Одного дня я поверталася з роботи пізно ввечері, адже трохи затрималася, було вже темно.
Я якраз стояла на трамвайній зупинці і побачила, як поряд припаркувався автомобіль чоловіка Оксани. Оксану я знаю давно, багато років ми з нею подруги.
Я вже хотіла підійти до її чоловіка, думала, що мені гарно пощастило, адже ми живемо в одному під’їзді і думала, що Олег підвезе мене додому.
Не встигла я підняти й сумки, як з машини знайомих вийшла красива жінка з великим букетом троянд. Олег посміхався їй щиро, і мені все стало зрозуміло, тут і без слів все стало на місця.
Я зупинилася і не підійшла до його авто, не хотіла, щоб він мене бачив в той вечір, адже не знала, як поводити себе та що йому казати чи запитувати.
Я прийшла додому сумна, стала розповідати чоловікові про те, що сталося у той вечір, Микола сказав, щоб я навіть й не думала лізти в чужу сім’ю, адже вони дорослі люди, нехай самі виставляють пріоритети і розбираються зі своїми проблемами самі. Я погодилася з Миколою, хоча ніяк не могла збагнути, як таке могло статися в сім’ї моєї подруги.
А одного вечора Оксана запросила мене до себе на чай. Ми з нею довго розмовляли, а потім вона стала щиро мені розповідати про свого чоловіка. Сказала, що Микола дуже змінився, пізно повертається додому, перестав звертати увагу на неї і на дитину.
В той же час Оксана стала шкодувати свого чоловіка, адже він постійно розповідав їй, що має зараз проблеми на роботі, тому йому зараз не просто, просив зрозуміти і закрити очі на тимчасові труднощі. Подруга дуже шкодувала Миколу, вже себе винила, сказала, що шукатиме роботу з більшою зарплатнею, бо у чоловіка забрали всі доплати та премії.
Коли я це все почула, то вирішила, що не маю права мовчати, я розповіла своїй подрузі правду, вона все в деталях дізналася від мене.
Того вечора я відразу поспішила додому, бо скоро мав з роботи повернутися Олег мені не хотілося з ним зустрічатися.
Через тиждень я дізналася, що Оксана з чоловіком розлучаються. Я стала телефонувати їй, хотіла підтримати близьку людину, але подруга чомусь не брала телефон. Так минуло декілька днів, я розуміла, що їй важко і вирішила прийти до неї сама.
Оксана здивовано відкрила двері, але в квартиру мене не пустила. Вона сказала, що вони з чоловіком розлучаються через мене. Лише я одна в усьому винна. Чоловік все одно вибрав би дружину, залишив ту жінку, якби я вмішалася.
Подруга сказала, що якби нічого не знала, їй би було простіше жити, все б минуло, вони б не сперечалися б з чоловіком, а сім’я їх зберіглася б. Захоплення Олега пройшло б і все залишилося б в минулому, а вона була впевнена б все життя в тому, що вона одна єдина.
Після того ми не спілкуємося з подругою, вона навіть вітатися перестала зі мною. А я шкодую лише про одне – потрібно було слухатися свого чоловіка і не лізти в чужу сім’ю. Тепер у них лише я залишилася винною у всьому. Але хіба варто мовчати в такій ситуації?
Фото ілюстративне.
