Текст опрацьований спеціально для видання Ukrainians.Today
Одного дня, повернувшись з чергового відрядження, Юрій пішов відпочивати. Я взяла його телефон і побачила там фото якоїсь молодої жінки, там було і листування. Тривало воно не один рік. Я вже думала пробачити чоловікові, але мені зателефонувала подруга і зовсім мене ошелешила
Ми познайомилися, коли мені було 18, а Юрію 22. Перший чоловік, перше кохання. Мені здавалося, що це – на все життя. Адже його знакам уваги, зізнанням у коханні – позаздрила б кожна. Але все це минуло як красивий сон, два роки тому я дізналась, що Юрій мене зраджує. В нас є двоє прекрасних дітей, Оксана і Наталя, завжди були чудові стосунки з чоловіком, він дуже любить доньок. Юрій працює на фірмі, яка займається поставками різного обладнання по всій Україні. Іноді чоловік їздить у відрядження, але останнім часом, це стало відбуватись дуже часто. Мені всі ці поїздки не дуже подобались і я запідозрила, що щось тут не так.
Якось повернувшись з чергового відрядження Юрій пішов відпочивати. Я не любителька переглядати чужі телефони, але цікавість узяла верх. Я побачила в телефоні фото якоїсь молодої жінки, також там було і листування. Причому з досить серйозним терміном давності. Я влаштувала Юрію скандал і вигнала чоловіка з дому. Так і почалося в моєму житті справжнє пекло. Дівчатка щодня запитували, коли повернеться тато. Я не знала, що їм відповісти, задавалася питанням: що робити? Пробачити чи подати на розлучення? Думки мінялися по сто разів на день. Ночами не могла заснути. В голові, як набат: за що, чому, чим я гірша і що зробила не так?
Я вирішила поговорити з чоловіком відверто, адже все-таки ростуть дві доньки. Їм потрібен тато. Скриплячи зубами, набрала номер, покликала додому. Повернувся і навіть визнав свою вину. Сказав, що дуже жалкує, що так сталося, що і сам не розуміє як зміг мене зрадити. Звичайно, в душі образа, злість, відраза. Але, повсякденні справи і турботи змусили мене трохи забути про зраду чоловіка.
І все було нічого, поки моя подруга, якій я все розповіла, не сказала, що у тієї коханки з’явився син. Порахувала я терміни, все сходяться. Я знову розлютилася. Це стало останньою краплею терпіння. Вигнала, виставила за двері. Вирішила, що більше не пущу.
Тяжко на душі було. Як жити далі? Подруга підтримувала, заспокоювала. Покликала на день народження. Спеціально чи ні, але познайомила мене з чоловіком. Я запросила його додому і навіть трохи заспокоїлася. Але з’ясувалося, що у нього теж дружина і дитина. Я не знала куди подіти свою совість, як я так могла? Адже я завдала тій жінці те, що сама ледве пережила. Я відразу вирішила не лізти в чужу сім’ю, я так не можу.
Я твердо вирішила, що буду жити сама з дітьми. У Юрія, з новою дружиною нічого не вийшло. Не прижилися вони разом. Якось навідався до нас дітей побачити. Мені вже не хотілося сваритися, кричати, псувати нерви і собі і йому. Подала на розлучення і вважаю, що правильно зробила.
Пробачити Юрія я не змогла. Дуже вже образа засіла в душі. Нехай краще переживу це один раз, адже знаю точно, якщо чоловік зрадив один раз, повторить знову. Я живу заради дітей і вірю, що в недалекому майбутньому цілком можливо, що зустрінеться мені хороша людина, з якою захочеться прожити все життя. Сподіваюся, діти мене зрозуміють.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни – редакція Ukrainians.Today
Більше цікавих матеріалів на нашій сторінці у Facebook Ukrainians.Today
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
