fbpx
Життєві історії
Одного дня Марія вигляділа у вікні Світлану з речами та маленьким хлопчиком. Одразу вибігла до дівчини. Світлана хотіла боком обійти жінку, але, побачивши чорну хустку на голові, зрозуміла, що сталася якась бiда

Повчальна історія

До Юри на випускний, окрім родичів та друзів, прийшла ще й сусідка Марія. Всюди були радісні посмішки, лунала музика, а тітка Марія дивилася на юнака й мовчки пустила сльозу. Адже це міг бути її внук. За матеріалами

Світлана з Юрком були сусідами по одній вулиці, тому зналися з дитинства. Ще зовсім юні вони не розуміли соціальний статус батьків один одного, але коли підросли, батьки стали їх ділити. Юра ріс в багатій сім’ї: батько далекобійник, завжди привозив з інших країн новий одяг та іграшки. У Світлани була ж інша ситуація: батько пішов з життя, а мати на собі тягнула всю родину. Коли Світлані було 15 років, мати пішла з життя. Так і стала дитина сама жити. Юра у всьому дівчину підтримував, допомагав, хоча за ним всі дівчата з села бігали. Сеpце ж хлопця належало одній — красуні Світлані.

– Ти не думай про неї, – гаркнула Марія, коли одна зі знайомих розказала, що її син часто у Світлани гостює. – Сирота тобі не пара, хіба важко знайти рівну собі дівчину? От Ковальчуків Дарина — гарна дівчина, ще й батьки бізнесменu. Вона вчиться на юриста в місті. Нам підходить.

Хлопцеві ж було байдуже на слова матері. Марія ж вирішила все розказати чоловікові, може, він щось придумає.

– Я заберу його до себе на роботу. В дорозі забуде про цю дівку, – сказав батько.

Так багато зусиль доклали батьки, але все-таки відбили Юрка від Світлани. А от часта гостя в його домі стала Дарина.

– Знаєш, що тобі скажу? Юрка нам гроші на весілля заробляє! – підколола якось вона у клубі Світлану.

Світлані було дуже образливо чути такі слова, адже любила Юру всім серцем. Ще й свекруха випалила прямо в очі:

– Ти хороша дівчина, але зрозумій – Юра не для тебе.

Світлана зрозуміла, чому батьки не хочуть їх одружити. Проплакала не одну ніч, а тоді раптово зібралась і поїхала на Закарпаття до тітки.

Приїхав Юра й одразу до Світлани. Але от вдома нікого не було. Мати ж розповіла, що Світлану посватали з багатієм з Карпат. Юра не міг повірити матері, місця собі не знаходив. І тут втішати хлопця взялася Дарина. Так часто гостювала, що через декілька місяців відсвяткували весілля.

Життя ж було у молодих, як у кота з собакою. Грошей вдосталь, квартиру батьки подарували в райцентрі, але сварилися дуже часто. Юрка чарку перехиляє чи не кожний день. Дарина ж лише жаліється свекрусі, що й ночами додому не приходить. Марія вже була не рада такому шлюбі. Думала, що Дарина народить дитину й щось зміниться. Але стало лише гірше.

Дарина ж плакала свекрусі чи не кожний день.

– Не переживай, все буде добре. Я обов’язково з ним поговорю. Ти краще браслетик золотий купи собі. – щебетала свекруха і підсипала грошенят.

Говорити з Юрком було ж марно:

– Я не можу дивитися на Дарину. Ти її вподобала, от і живи з нею.

Так пив хлопець, що пішов… в 35 років… Марія божеволіла від такого горя. Одразу попросила невістку з онуком до них переїхати, на що та відповіла, що виїжджає з малим у Польщу. «Тато нам у Варшаві квартиру купив».

Так Марія стала жити на самоті. Чоловік завжди в роз’їздах, нема до кого слова сказати.

Одного дня Марія вигляділа у вікні Світлану з речами та маленьким хлопчиком. Одразу вибігла до дівчини. Світлана хотіла боком обійти жінку, але, побачивши чорну хустку на голові, зрозуміла, що сталася якась бiда.

Розговорилася й Світлана розповіла, що щастя в шлюбі не мала: чоловік пив, бuв, от і втекла. А от звістка, що її колишній кавалер пoмeр, вразила дівчину.

– Мамо, йдемо, – попросив хлопчик Юра і привів їх до тями.

– То ви заходьте до нас, – запросила Світлана. – Не так тяжко буде.

Так і здружилися. Забігала Марія до сусідки декілька разів на день. Допомагала з усім: харчі купувала, подарунки. Й інколи, граючись з малим, думала, що це міг бути б і її внук.

Плакала Марія кожний вечір, що позбавила щастя свого сина, і себе також…

Фото ілюстративне, з відкритих джерел

facebook