fbpx
Життєві історії
Одного дня до нас прийшла мама чоловіка з тортом. Зайшла на кухню, стала діставати якісь страви і накривати на стіл. Я відразу сказала чоловікові, що свекрусі, щось потрібно від нас, бо вона ніколи нам нічого не купує. Олег не вірив, але я не помилилася

Так вийшло у нас, що мого чоловіка Олега з його молодшим братом мама виховувала одна, їй було важко, чесно кажучи, це всі бачили і розуміли.

І мій чоловік Олег ще відразу після закінчення школи вийшов на роботу, адже у мами на той час не було навіть грошей на освіту для свого сина, а він був відповідальним, все розумів.

А сам Олег чудово усвідомлював, що мамі потрібна допомога, адже у нього ще є молодший брат і хоч йому потрібно дати хорошу освіту.

Дякуючи Олегові і великим старанням мами його молодший брат Микола таки отримав гарну освіту, а після навчання відразу одружився, хотів влаштувати і своє сімейне життя.

Та шлюб брата мого чоловіка тривав всього рік, вони з дружиною розлучилися, а Микола і досі виплачує першій дружині гроші на дитину.

Ми тоді якраз познайомилися з Олегом, зустрічалися, згодом одружилися і стали жити на орендованій квартирі.

Микола з дружиною вже мали дитину, а потім мій чоловік, не дивлячись на відсутність освіти, досить таки вдало відкрив свою власну справу, він набрав будівельні бригади і став будувати будинки.

Ми й навіть не сподівалися, що в нього так добре все складеться.

Весь час мій чоловік приділяв своїй роботі, яка приносила гарний прибуток і вже скоро ми купили собі квартиру.

А якось до нас в гості прийшла моя свекруха, вона принесла торт, багато гостинців і була дуже радісною та привітною.

Ще на кухні я сказала чоловікові, що його мама прийшла до нас в гості не просто так, їй щось потрібно від нас, адже завжди лише ми провідуємо її, я наче відчувала щось.

Мама стала просити Олега, щоб він взяв на роботу Миколу, адже його дружина, а він одружився вдруге, чекає другу дитину і мама ще й просила, щоб дав братові гарну зарплату, не скупився, адже вони хочуть своє житло, бо жити з мамою їм вже тісно.

Олег погодився, адже хотів підтримати брата, взяв його на роботу з гарним окладом, а той вже відразу й квартиру взяв в кредит, з’їхавши від мами.

Час минав, ми теж стали батьками синочка з Олегом, Микола добре заробляв у нас, не дивлячись ні на що.

А потім, на жаль, у бізнесі чоловіка сталися неприємності, адже тоді були обмеження, будували мало, замовники вчасно не розраховувалися і чоловік звільнив половину людей, адже не було грошей, щоб їм платити зарплату.

Тоді й знову до нас прийшла мати Олега, вона стала просити, щоб мій чоловік підвищив зарплату Миколі, адже його дружина знову чекає дитину і їм нічим платити кредит.

На цей раз Олег відмовив мамі, сказав, що зараз всім непросто, адже часи складні, і у нас справи не дуже й добрі також.

Мама образилася і Микола теж, адже тепер йому прийдеться свою квартиру здати в оренду, а самому з дружиною і дітьми перебратися до мами жити.

Микола, не дивлячись на те, що в Олега на фірмі були великі труднощі і йому була потрібна підтримка, сказав, що шукатиме тепер іншу роботу, де йому краще платитимуть, але не знайшов.

Але ми з Олегом більше не хочемо дбати про родину, адже про нас ніколи ніхто не подумає. Свекруха з сином ображаються на нас, а ми вважаємо, що вчинили правильно. Хіба не так?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page