Катерина спішила ввечері додому. Вже з магазину несла важкі сумки.
Ного були мокрі та холодні, бо вже пів зими вона ходить в осінніх чобітках.
Вдома Катю чекає донечка, яка щойно повернулася зі школи.
Прибігши швиденько вона готує вечерю, допомагає Іринці зробити домашнє завдання, пере миє ще ранковий посуд, бо завтра знову на роботу вранці і сніданок готувати.
А ще зовсім недавно у них була гарна сім’я, щастя й затишок в домі. Катя сиділа вдома, бо Василь говорив, що працювати в домі має один чоловік.
І Василь дійсно приносив додому гарні гроші, але він був з тих чоловіків, які навіть шкарпетки в ванну кімнату сам не віднесе, ложку ніколи сам не візьме, тому роботи у Катерини вистачало завжди.
І так жили вони 7 років, а потім Василь сказав, що втомився усіх годувати, теж хоче пожити для себе і пішов.
Просто взяв і пішов, зібравши свої речі. Правда, хоч квартира була його, пішов сам з дому, а з квартирою сказав розбереться потім.
Лише згодом свекруха прийшла до Катерини, але прийшла сумна. Пригорнула її до себе і сказала, що Василь живе з дочкою її подруги, вона нещодавно приїхала з-за кордону. Свекруха сказала, що сама нещодавно дізналася про це. Але сина вона свого тепер знати не хоче і сказала, щоб Катя збирала речі і їхала жити до неї. Василь у неї єдиний син, тому квартиру свою вона залишить онучці своїй, доньці Катерини і завжди допомагатиме, бо рідніших людей у неї немає.
Останній тиждень живе Катя в квартирі чоловіка.
Щоранку встає з мрією, що він зателефонує, повернеться до неї, попросить вибачення, але ж ні. Тепер жінка навіть гадки не має, що їй робити. В суботу приїде свекруха, вона сказала, що допоможе зібрати речі, а Катерина так хоче, щоб чоловік повернувся.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
