Ось зараз я не знаю, навіщо я це пишу сюди. Можливо, просто поговорити мені ні з ким, а виговоритися просто необхідно, тоді хоч стане легше.
Як життя зараз швидко змінюється, ще вчора ти була щасливою і насолоджувалася життям, а сьогодні ти вже ненавидиш його. Так, на жаль, сталося і зі мною. Мій чоловік, з яким я прожила разом 18 років, просто пішов від мене. Хоча ні, не просто, він пішов до іншої жінки. Багато хто скаже, що це банально і відбувається на кожному кроці, багато сімей зараз ось так розлучаються. Але одна справа, коли це сталося з кимось, а інше коли з тобою. Ось і мені зараз важко повірити в те, що це вже все, що це назавжди.
Ми з чоловіком одружилися відразу після інституту, і всі ці роки були щасливі разом. А може мені так здавалося, але я була щасливою поряд з ним. Я кохала свого чоловіка і люблю навіть зараз його. Я жила для нього. У нас не могло бути дітей, і ми обоє знали, що це були проблеми у чоловіка. Але мене це не засмучувало, ми обоє вже змирилися з цим, вирішили, що раз так доля розпорядилася, то ми будемо жити для себе, підтримувати та турбуватися одне про одного. А місяць тому він сказав, що нам потрібно серйозно поговорити і повідомив, що кохає іншу.
Навіть не знаю, чому я так себе повела, але я влаштувала справжню суперечку. Мені було так прикро і сумно. Я втратила свою можливість стати мамою для маленької донечки чи синочка, лише заради свого чоловіка, якого щиро кохала. А він іде до іншої? Слово за слово і чоловік якось промовив, що ніколи сам мене не кохав, а жив зі мною, тому що йому так було зручно. Виявилося, що я була для нього лише домогосподаркою, яка прала йому, готувала для нього та прибирала. Я ніколи не думала, що колись почую від нього такі прикрі слова, я вважала його найріднішою людиною у світі. Ось чому Бог так і не дав нам дітей.
Вже наступного дня мій чоловік зібрав свої речі і пішов. Я хотіла благати його не робити цього, не залишати мене отак, але почуття власної гідності мене зупинило. Від наших спільних знайомих я дізналася, що він живе зі своєю колегою. Всім друзям я говорю неправду, що ми по-доброму вирішили розійтися, а не що він мене покинув і так легко та просто проміняв на іншу. Але легше від цього не стає. Важко грати роль радісної жінки при сумному обличчі.
Я бачила їх разом. Декілька днів тому. Але мені здалося, що він нещасливий. Вони просто йшли разом і про щось розмовляли. Я як молоде дівчисько просто розвернулася і пішла в іншу сторону, щоб мене не помітили, адже не знала, як себе вести, коли зустрінуся з ними. Не знаю, як реагувати на такі зустрічі. Мені потрібно привітатися з ними або привітати їх? Ми все ще одружені з моїм чоловіком, не дивлячись на те, що чоловік подав на розлучення. Виходить, що він ходить з іншою жінкою і живе з нею. І як я повинна на це реагувати?
Не знаю, що робити далі. Найприкріше, що я до цих пір кохаю цю людину і хочу повернути його назад. Я не можу повірити в те, що він мене не любить, адже стільки років прожитих разом так просто викреслити зі свого життя не можливо. Як мені повернути його назад додому, в сім’ю? Я точно знаю, що готова пробачити чоловікові цю слабкість і те, що він залишив мене ось так, якщо він одумається і повернеться до мене.
Але слідів жалю я не бачу на його обличчі, і це найбільше мене засмучує.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
