Після школи Марина закінчила училище, пішла працювати в ювелірний магазин. Дівчина вона була симпатична, але ніколи ні з ким не зустрічалася.
І ось одного разу, коли Марина була на роботі, бачить, заходить красивий молодий чоловік. Вона, як побачила його, так і зрозуміла, що це – доля. А він підходить і каже, що у нього весілля скоро, треба вибрати подарунок нареченій і попросив Марину йому допомогти. У неї, мало сльози з очей не пішли, вперше в житті закохалася, а він одружується.
Але робити нічого, треба було виконувати свої обов’язки, стала вона його розпитувати, радити, пояснювати, та намагалася детальніше, щоб довше хоч поруч з ним побути. І він, схоже, не дуже поспішав йти. Але вибрав щось і пішов. Виявилося, що пішов недалеко, дочекався закриття магазину, зустрів цю, вже по вуха закохану продавщицю і підійшов знайомитися. Вона не відмовилася. І настільки не відмовилася, що коли він запросив її, до себе додому, вона погодилась.
Звали його Антон, жив він з батьками, які без захвату сприйняли те, що син за кілька днів до весілля привів незнайому дівчину в будинок. Виганяти її не стали, але чого тільки вона не наслухалася через двері. Однак вона була щаслива, незважаючи на те, що вранці чекала їх розлука, мабуть, назавжди. Антон теж не говорив про продовження відносин. Розійшлися кожен в свою сторону.
На другий день Антон знову зустрів її після роботи і сказав, що кохає і готовий бути разом, але у нього наречена чекає дитину, до весілля вже все готово, і тому запитав чи не погодилася б вона поки просто зустрічатися, а потім видно буде. Звичайно, дівчина відмовилася від такої пропозиції. І на цьому їхні стосунки закінчилися.
З того часу минуло 20 років. За цей час, Марина встигла вийти заміж, в неї з’явилося двоє дітей, дві дівчинки, жила вона цілком щасливо, забувши ту давню історію. Але доля готувала свій сюрприз. Донька Марини зібралася заміж. І коли молоді запросили батьків познайомитись, Марина в батьку свого майбутнього зятя, впізнала того самого Антона.
У нього теж все чудово, одружився, двоє синів. Але, видно по ньому, що дружині своїй він зраджує. Навіть до Марини знову залицявся. Вона звичайно що відмовилась і дочку не хотіла видавати за сина такого чоловіка, та хіба діти винні. Одружилися, живуть. Поки ніби все добре, хоча хтозна.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
