Оксана була родом з села, з бідної родини. Навчалася в столиці, тому, коли її покликав заміж Андрій, який народився і виріс в столиці, жив з батьками в чотирикімнатній квартирі в центрі Києва, Оксана відразу погодилася і літала на крилах щастя.
Зіграли весілля вони шикарне, все оплатили батьки чоловіка, про таке щастя Оксана не мріяла, це все було наче чарівний сон.
Всі в селі заздрили жінці, коли дізналися, що та живе в центрі столиці в величезних хоромах, Оксана сама не вірила такому щастю. Та згодом чоловік все частіше став докоряти. що вона не така шикарна та витончена, як жінки в їхньому колі, не вміє фарбуватися, одягається без смаку, ще й готувати не вміє смачно, як його мама. Це й свекруха постійно хотіла, щоб все було на її лад.
Загалом були створені всі умови родиною чоловіка, щоб Оксана покинула їх житло. Вирішила, що щастя не в грошах і потрібно щось міняти в цьому житті.
А одного дня Андрій виходив з мамою з супермаркету і побачив свою колишню дружину. Оксана виглядала дуже вишуканою та доглянутою, а перед собою везла малятко на колясочці – красиве яснооке хлопченятко.
Андрій кинув сумки, підбіг до неї і здивовано запитав:
– Це твоя дитина?
– Це моя дитина, – відповів статний красень в пальто, подаючи руку Оксані.
Вони сіли в шикарний автомобіль і Оксана спокійно помахала рукою Андрію, ніби прощалася красиво зі своїм минулим.
Мама Андрія навіть слова не могла сказати, а він схиливши голову подумав, що це могла б бути його дитина, а він сам все зіпсував.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
