Одарка весь день не знаходила собі місця. Невістка обіцяла зателефонувати і сповістити, коли приїде, а натомість телефон мовчав вже кілька днів.
Відколи почалася війна, Наталка, невістка Одарки, разом з донечкою виїхали в Чехію. А син тут залишився, він працює електриком на місцевій станції, весь час пропадає на роботі. А коли повертається додому, закривається в своїй кімнаті, навіть не завжди йде вечеряти.
Знає Одарка, що син за дружиною і дочкою сумує, але що вдієш, якщо час такий.
Одружився її Василь з Наталкою ще 11 років тому, донечка народилася, Мартусею назвали. Жити молодих Одарка до себе покликала – у її великому будинку, який збудував колись її чоловік, місця всім вистачало. А щоб не заважати молодим, вона дозволила їм і окремий вхід зробити, і окрему кухню.
Та й в особисте життя сина ніколи не влізала, з невісткою намагалася жити мирно, коли треба – з онукою залишалася. Про те, що у них в сім’ї не все гаразд, навіть не здогадувалася.
А якось днями випадково почула розмову сина з невісткою: Наталя повідомила, що їй з Мартусею в Чехії добре, вони ходять на мовні курси, швидше за все дочка і в школу з вересня сюди піде, так що поки повертатися вони не збираються.
Василь засумував ще дужче. Багато жінок з їхнього села, які як і його Наталка виїхали в перші дні війни, вже повернулися. Він сподівався, що і його Наталка приїде. Але дружина твердо вирішила, що там їм краще, принаймі зараз.
Одарка вирішила допомогти – на наступний день сама зателефонувала невістці в Чехію, і попросила, щоб та повернулася додому. Наталка обіцяла подумати, відмовлялася, що грошей на дорогу назад немає.
Довго не думаючи, Одарка перевела Наталці десять тисяч гривень, які приберегла для важких часів. А невістка обіцяла подумати і повідомити про своє рішення.
І ось уже кілька днів тишина. Наталка не телефонує, а на дзвінки Одарки не відповідає.
Ввечері прийшов Василь. Сказав, що у нього є дві новини. Перша – Наталка хоче розлучення, бо не планує повертатися в Україну. І друга – він іде добровольцем на війну.
Фото ілюстративне.
