fbpx
Життєві історії
О дванадцятій годині ночі, несподівано, пролунав дзвінок у двері, ми вже з батьком спати збиралися лягати. Відкриваю. Син приїхав, обличчя сумне. Чесно кажучи, здивувалися ми зчоловіком, це перший раз за 8 років шлюбу він до нас ось так несподівано з’явився, попросився переночувати. Запитуємо, що ж сталося? Виявляється, вся справа в його тещі

– О дванадцятій годині ночі, несподівано, пролунав дзвінок у двері нашої квартири, ми вже з батьком спати збиралися лягати! – розповідає пенсіонерка Тамара Дмитрівна. – Син приїхав, обличчя сумне. Чесно кажучи, здивувалися ми зчоловіком дуже, це перший раз за 8 років шлюбу він до нас ось так несподівано з’явився, просто попросився переночувати. Запитуємо, що ж сталося? Виявляється, вся справа в його тещі! Днює і ночує у них з дружиною постійно, і попросити її покинути їх дім ніякої можливості у нього немає.

Теща Вадима – зовсім нестара ще жінка, їй немає і шістдесяти. Але свого життя у неї немає – весь свій вільний час вона проводить у своєї єдиної дочки, ніби як «допомагає з дітьми».

Дітей у Вадимаа і його дружини Мілани двоє, старшому синові чотири, другому півтора року.

Мілана не працює, сидить в декреті вже п’ятий рік, і за великим рахунком дуже рада, що мама приїжджає до неї кожен день – удвох не так сумно, до того ж мати дійсно дуже допомагає своїй доньці і по дому, і з дітьми.

Але Вадиму це все, чесно кажучи, зовсім не подобається.

– Тобто, виходить так, що поки теща приходила вранці і їхала ввечері, Вадим особливо нічого проти не мав, – розповідає Тамара Дмитрівна. – Але поступово дійшло до того, що сваха залишається там ночувати через день, і чим далі, тим більше. Того й гляди, зовсім у них оселиться і будуть жити усі разом. А ось це вже починає зовсім набридати.

За словами Тамари Дмитрівни, Вадим вже багато разів говорив зі своєю дружиною Міланою, що гості – це добре, але брати до себе маму і щоб вона постійно жила з ними під одним дахом він зовсім не хоче.

Мілана з своїм чоловіком в цьому погоджується – так, мами стало останнім часом якось забагато в їхньому житті. Але зробити з цим нічого не може, або ж не хоче.

– Ну я ж не можу її вигнати, або не пустити до нас додому! – сумно говорить Мілана. – Вона бабуся, приходить до своїх рідних онуків. До того ж допомагає мені з дітьми! Без неї я б ніколи не справилася одна з двома!

Натяків, поглядів сваха не розуміє категорично.

Прийшовши до дочки, вона крутиться цілий день як білка в колесі, знаходить собі справи: закінчує прасувати білизну – береться чистити картоплю, потім починає розбирати шафу, потім – мити взуття, мимохідь бере на руки – то старшого, то молодшого.

Особливо активізується теща до вечора. Додому їй йти явно не хочеться, тому вона тягне час – прибирає іграшки, розвішує білизну, розбирає посудомийку, починає протирати дзеркала, полички, плінтуса.

– Мама, пізно вже, не треба, кидай все, тобі пора їхати! – каже їй Мілана.

– Так-так, зараз поїду. Ось зараз дороблю тут все, приберу і буду збиратися їхати додому.

Проблема в тому, що доробити «все» в будинку з двома маленькими дітьми практично неможливо, так мама і не прагне все швидко закінчити. У неї зовсім інше завдання, прямо протилежне – затягнути час і залишитися на ніч у дітей. З роботи приходить Вадим, і, в черговий раз побачив в будинку тещу, важко зітхає і з докором поверх маминої голови дивиться на дружину.

Мілана за маминою спиною безпорадно розводить руками у відповідь на недобрий погляд чоловіка – мовляв, а що я тут можу вдіяти?

– Я вам заважаю, так? – лагідно питає Мілану мама. – Ну, потерпіть трохи, зараз ось тут домию і піду.

– Ой, мамо, ну не говори ти нісенітниці, кому ти заважаєш? – роздратовано відповідає Мілана. – Просто пізно вже, а тобі ще їхати додому далеко.

Мама збирається ще хвилин сорок-годину і, в кращому випадку, під кінець вечора за нею закривається нарешті двері. Але останнім часом так буває нечасто. На вулиці холодно, йде дощ, і виганяти літню жінку в пізню годину якось неправильно, ні донька, ні зять не хочуть цього робити, щиро кажучи.

– Ну куди вона зараз піде? – пошепки вимовляє чоловікові Мілана в іншій кімнаті. – Часу – десята година вечора. Нехай вже залишається ночувати у нас!

Тиждень тому Вадим не витримав – в черговий раз застав удома тещу, просто поїхав до матері, і вже три чи чотири дні живе у неї. Дружині відразу сказав – або я, мовляв, або твоя мама. Перший час Мілана дзвонила і писала активно, вмовляла чоловіка повернутися додому, а потім притихла. Мама там напевно зараз живе.

А, можливо, Вадим неправий? Може йому повернутися додому, і нехай мати дружини живе разом з ними? Кому від цього гірше?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – izi.

You cannot copy content of this page