– Невже ти дуже так хочеш на цей корпоратив? Ну їдь тоді! Але тільки додому після цього можеш не повертатися! – сказав Ірині чоловік Дмитро.
У Дмитра з Іриною є двоє дітей, син-третьокласник і чотирирічна донечка. Багато років Ірина не працювала. Свого часу старшого сина в садок віддати не вийшло, фахівці сказали, що якщо є хоч найменша можливість – нехай краще сидить удома.
Ірина і сиділа з сином до школи, чоловік був тільки радий. За цей час і дочка народилася у них.
Їхня донька зовсім не схожа на брата – весела, товариська, життєрадісна дитина. У садок ходить з вересня, біжить туди попереду батьків із задоволенням, йти не хоче додому, звикла там буквально з першого дня, без будь-якої адаптації, і за весь навчальний рік майже не недужала.
На початку зими Ірина вийшла, нарешті, на роботу – після дуже довгої перерви. Спочатку з незвички було важко, але зараз вже легше. З дітьми по черзі сидять бабусі, графік вони самі собі там вирішують. Робота творча, завдання цікаві, колектив дружний, молодий – на новій роботі Ірину все абсолютно влаштовує.
Проблема одна – на фірмі практикуються виїзні корпоративи, які, за розповідями колег, проводяться влітку і восени. Як правило, в п’ятницю з ранку колектив виїжджає в який-небудь кемпінг чи базу відпочинку, там протягом дня проходить тренінг, потім – спортивні ігри та змагання, а ввечері банкет. Ночують в пансіонаті, а з ранку, прокинувшись і привівши себе в порядок, все організовано роз’їжджаються по домівках.
Ірина ще ні на одному заході участі не брала, оскільки працює недавно. Найближчий виїзд повинен відбутися через пару тижнів, зараз зима, тому поїдуть на якусь хорошу базу відпочинку за містом, але чоловік її Дмитро категорично проти участі дружини в подібному заході.
– Це що за новації такі? І мови ніякої бути не може! – рішуче заявив їй чоловік, почувши про поїздку, яка повинна відбутися через пару тижнів. – Сиди вдома, вже вибач. З ночівлею, без чоловіка? Так навіть і без ночівлі – ні, ні і ні! У тебе чоловік і діти, дозволь тобі нагадати. Сиди вдома. Ну а якщо сильно хочеш на той корпоратив – розлучайся, і вперед.
На роботу, вважає Дмитро, треба ходити працювати. Робити те, що написано в трудовому договорі, і отримувати за це гроші. Усе. Дружити, спілкуватися, відпочивати треба зі своїми близькими – з сім’єю, дітьми, родичами, друзями. Саме з сім’єю вони – команда, а не з якимись колегами з офісу. Тим більше заміжній жінці нічого їздити по базах відпочинок незрозуміло куди, шукати пригод, вважає Дмитро.
Однак директор компанії, в якій працює Ірина, великий шанувальник виїзних заходів, так роблять усі його європейські колеги, а він переймає досвід у них. Колеги вже попередили Ірину, що пропускати такі корпоративні заходи без дуже вагомою поважної причини особливо не рекомендується. Ні, ну на цьому, особливо, ніхто не наполягає. Але висновки про тих, хто ігнорує колективні поїздки, директор робить однозначні. І надовго такі люди в компанії не затримуються, про це відомо абсолютно всім.
– Розумієш, я повинна поїхати! – намагається Ірина домовитися з чоловіком. – Директор надає цьому великого значення. У нас всі їдуть. Зрештою, на ніч я можу не залишатися. Приїду додому ввечері, щось вже там придумаю на місці.
– Ірино, я сказав – ні, значить, ні! – стоїть на своєму, як скеля, зазвичай досить розсудливий іДмитро. – Ніяких виїздів. Всі нехай роблять що хочуть, мене це не цікавить. Ти нікуди не їдеш. Це остаточно і безповоротно. Закрили це питання.
– Але мене тоді звільнять з такої хорошої роботи, у мене й зарплата гарна, ти ж сам знаєш. Ти не розумієш!
– Ну звільнять, і що? Іншу роботу знайдеш, – усміхається Дмитро. – Ні, ну якщо тобі простіше знайти іншого чоловіка – я тебе не тримаю. Їдь.
Шукати іншу роботу Ірині дуже б не хотілося – тут її все влаштовує. Зарплата, місце розташування, колектив, графік, – просто робота мрії. Чесно кажучи, Ірина вважає справжнім дивом, що змогла взимку влаштуватися на це місце – з маленькими дітьми, після великої перерви. Та й в будь-якому випадку хороша робота на дорозі не валяється.
І потім, як сказати на роботі, чому вона не поїде? Сказати чесно – чоловік, мовляв, не пускає – будуть дивитися якось незрозуміло усі на неї. Доросла жінка питає дозволу, треба ж.
– Один раз, може, і пройде, але через пару місяців буде новий корпоратив, і що тоді?
– Ти занадто слухаєшся свого чоловіка! – говорить Ірині близька подруга. – Дійшло до того, що він тебе кудись не пускає. Годі збагнути. Ось я б на твоєму місці зібралася і поїхала б на захід, це ж робота. Що він зробить, розлучиться, дійсно? Через одну поїздку по роботі? Ірино, чи не сміши мене. Через таке не йдуть з сім’ї з дітьми. А якщо йдуть – справа, значить, глибше набагато. Не в поїздці. І корпоратив – тільки привід.
Подруга Ірини, Мирослава – бізнес-леді, і, хоча вона теж заміжня, літає у відрядження по всьому світу, причому, не на два дні, а іноді й тижнями – чоловік її не говорить ні слова. Дітей у них, правда, немає.
Мирослава не вірить, що Дмитро через поїздку на корпоратив з колегами по роботі може піти з сім’ї, але Ірина добре знає, що її чоловік словами про розлучення просто так розкидатися не стане. Це зовсім не в його характері. Якщо вже став говорити про це – зробить.
наближається день корпоративу, а Ірина й досі не прийняла рішення. Вона не знає, як правильно вчинити. невже Дмитро не розуміє, що це всього робота?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – segodnya.
