Все село обговорювало новину – втік жених від Насті, дочки Нестора, голови сільради. І саме старого Нестора, всі звинувачували у цьому. Люди ще пам’ятають, як він в свій час звів Олену, а в житті все повертається.
Новина швидко облетіла все село, навіть в районі знали. У дочки колишнього голови села, Насті, відмінилося весілля. Ніяк дівчина заміж не могла вийти. А їй уже далеко за 30.
І красива, і розумна, одна в батьків. Нестор для любої донечки готовий був небо прихилити, тому ретельно обирав для неї жениха. Так любив свою донечку, що заради неї колись, в свій час, в сім’ї залишився, щоб доня тата мала.
Любив Нестор красиву сільську дівчину Олену, бігав до неї, все село знало, дружина теж знала. Та з сім’ї не пішов, так жив на дві сторони.
Гріх великий, люди казали. Але Нестор був молодий, впевнений в собі, не зважав на гріх. Та й хто в той час про якісь гріхи думав. Партія була, а Бога – не було. Жив, і думав, що так буде завжди.
А Олена заміж так і не вийшла. Любила Нестора, плакала багато, але так в дівках і залишилася. Для дівчини з села не вийти заміж – не найкраща доля. Живе зараз стара Олена, нікому не потрібна, без дітей, і з важким тягаpем на душі.
Колись застерігала Нестора його стара мати: «Не роби такого тяжкого гріха, не заводи Олену в роки, вона ж дивися, як сохне, лиця на ній нема, плаче все. А людські сльози на землю просто так не падають. Колись заплата прийде і до тебе. Схаменися, синку».
Жениха Насті з міста привезли, вже дата весілля призначена, зал замовлений, гості запрошені. А Олексій, жених, прийшов до Нестора, і каже, простіть, люблю іншу, нічого з собою зробити не можу. І ваша Настя хай простить.
А Настя ледве пережила цю новину, все життя чекала, і майже дочекалася, та і тут не судилося. Її однокласниці вже давно дорослих дітей мають, а вона все одна. І щастя, яке було майже в долоні, так легко втратилося.
Після цього Настя навіть з хати не виходила. Село гомоніло, новина то ж яка. Старий Нестор нарешті зрозумів, що, можливо, саме він винен, що доля у єдиної доньки така.
«Прости мене, Насте, і ти, Олено, прости», – Нестор не знав, що робити. Залишалося сподіватися, що Бог простить йому його гріх, і все ще владнається.
Фото ілюстративне – wedding-life.
