Фахівці кажуть, що складна система створює велике поле для маніпуляцій.
У лютому близько третини одержувачів академічної стипендії зіткнулися з її відсутністю через іншу систему нарахування грошей. Нововведення складне та малозрозуміле, йдеться в сюжеті ТСН.
Після його запровадження лише 3% студентів університету Шевченка в Києві можуть розраховувати на підвищену стипендію в 1600 грн, а не більше 45% – на звичайну в 1110 грн.
Усі, хто в ці відсотки не вкладається, автоматично залишаються без виплат. На останні тепер впливає рейтинг студента, що складається з кількості балів за іспити й заліки, які нараховуються з огляду на рейтинг дисциплін. У підсумку, відмінники гуманітарних факультетів опиняються взагалі без грошей, а “трієчники” природничих спеціальностей мають право на виплати. Рейтинг студента може підвищити наукова, громадська діяльність, спорт і творчі успіхи, за які вчена рада додає бали. Критерії їх нарахування у кожного вишу свої, і це не додає системі прозорості – навпаки, створює велике поле для маніпуляцій і корупції.
У міністерстві освіти пояснюють, що про економію видатків не йдеться – на соціальні виплати коштів передбачили навіть більше. Натомість нові правила мають створити жорстку конкуренцію між претендентами саме на академічну стипендію.
Рейтинги будуть змінюватися кожного семестру, тож кожен студент муситиме постійно працювати, аби заробити стипендію. Однак навіть ті, хто тепер замість колишньої стандартною почали отримувати підвищену – не радіють цьому, бо автоматично піднялася сплата й за гуртожиток, яка складає 40% розміру стипендії.
“Ти на гуртожиток віддаєш, 900 залишається – так залишається майже те сааме. Це нічого не поміняло, тільки поскладнило. За гуртожиток 530 гривень – це нереальна ціна”, – обурюється студент фізмату Київської політехніки.
Читайте також: УМОВИ РОБОТИ УКРАЇНЦІВ: 30% ТРУДЯТЬСЯ ПОНАДНОРМОВО, МАЙЖЕ 25% ПРАЦЮЮТЬ ВНОЧІ
