Жителі в східних регіонах краще працевлаштовані, ніж в західних
Більш як третина українців працюють понаднормово, з них 38% – роблять це безкоштовно. Крім того, жінки рідше, ніж чоловіки, будують кар’єру і обзаводяться другою роботою – про це свідчать свіжі дані соцдосліджень. “Сегодня” дізналася, як оцінюють умови своєї праці жителі різних регіонів країни і які чинники на це впливають.
ХТО ПРАЦЮЄ.
Соціологічна група “Рейтинг” опитала 1580 працездатних респондентів з різних регіонів країни віком від 18 до 65 років.
Згідно з результатами, більше половини українців мають офіційне працевлаштування і переважна більшість (88%) працюють за наймом (див. інфографіку).
“Найбільше працюючих на Сході (67%), а найменше – на Заході (57%). Чим вища освіта респондентів, тим більше серед них працюють”, – зазначають автори дослідження. На думку експертів, така тенденція зберігається через різний рівень економічного розвитку регіонів. “На Сході розташовані міста-міліонери, такі як Харків і Дніпро. Там знаходиться багато виробничих підприємств, розвинена інфраструктура – відповідно вища зарплата і рівень офіційного працевлаштування.
На Західній же Україні навпаки – низькі зарплати, менше робочих місць і місцеві жителі частіше неофіційно підробляють в сусідніх країнах, наприклад, в Польщі і Cловаччині”, – пояснює HR-експерт Тетяна Пашкіна.
Тим часом з даних досліджень видно, що майже половина опитаних жінок є безробітними – 43% проти 36% чоловіків. “Тут є кілька чинників. По-перше, жінкам після 40 років важче влаштуватися на нову роботу. По-друге, велика частина жіночого населення випадає з трудової статистики через вагітність і та декретні відпустки. По-третє, дівчата в студентські роки рідше за хлопців шукають роботу”, – каже Пашкіна.
ЯК ПРАЦЮЮТЬ.
Стосовно умов праці, то народ найчастіше скаржиться на стреси. “Більшість працюючих респондентів відзначають відсутність шуму, забруднення повітря, незначні фізичні навантаження, комфортне освітлення і температуру на робочому місці. Водночас близько половини опитаних відзначають дуже високу нервову напругу”, – кажуть соціологи.
На думку експертів, це може бути прямо пов’язане з тим, що 39% опитаних працюють понаднормово і лише 62% від цієї кількості отримують за це гроші. “Справа в тому, що в українських роботодавців переважає результативний підхід (оплата за виконане завдання), а не процесний (оплата за відпрацьовані години). Крім того, в наших реаліях компенсація переробок часто відбувається на рівні особистих домовленостей.
Приміром, якщо співробітник затримався на роботі, йому дозволяють наступного дня прийти пізніше або взяти неофіційний вихідний. Українські роботодавці середньої ланки рідко хочуть платити живі гроші за просиджування штанів на роботі”, – говорить Пашкіна.
Зазначають автори дослідження і той факт, що жінки, жителі сіл і бідні респонденти частіше працюють неповний робочий день: “А чим вища освіта і рівень доходів, тим менше серед респондентів тих, хто працює в нічний час. При цьому чоловіки працюють вночі вдвічі частіше за жінок”, – кажуть соціологи.
Мотивація і час на родину
Майже половина українців (47%) впевнені: чим більше вони будуть старатимуться, тим більше грошей отримають. При цьому приблизно стільки ж опитаних (46%) – протилежної думки. “Якщо ми говоримо про продажників і працівників західних компаній, то там за старанну роботу можуть нагородити поїздками і навіть службовими машинами.
Але в Україні істотну частку ринку становить середній і малий бізнес, де основна мотивація – просто своєчасна і висока зарплата”, – говорить Пашкіна. Тим часом 52% респондентам вдалося збалансувати роботу з особистим життям, 37% – не вистачає часу на родину, 4% – хочуть більше часу для кар’єри. При цьому більше за інших скаржаться на відсутність часу батьки двох дітей, які працюють, і малозабезпечений персонал.
Читайте також: НА ЩО ТРАТЯТЬ І ЯК ЕКОНОМЛЯТЬ УКРАЇНЦІ
