Щиро кажучи, я зараз зовсім не розумію нічого. Як можна було так вчинити? Це просто зрада з боку рідної матері! – ось уже чимало часу повторює 45-річна Ніна. – Вона не мала б так з нами вчиняти, адже це зовсім не правильно.
Матері Ніни, Тетяні Петрівні – 65 років, і нещодавно лише вона вийшла заміж.
Все добре, наче, але от наречений – її ровесник, її старий знайомий, з яким їх свого часу життя розвело ще в роки юності, а кілька років тому таки звело знову докупи та вони зрозуміли, що хочуть разом життя прожити на старості років, адже не хочуть більше розлучатися.
І от нещодавно вони справили своє цікаве весілля. Була біла красива сукня у нареченої, як і мало б бути, урочиста реєстрація шлюбу в РАЦСі, кільця, прогулянка гарна по місту, маленький вечір в затишному кафе – звичайно, дуже скромний, лише для вузького кола найближчих і найрідніших людей, але все ж.
Свято пройшло просто чудово, навіть краще, ніж сподівалися. Засмучувало вже немолоду наречену лише одне: на весіллі не було її єдиної рідної доньки та двох онуків.
Рідні нареченої спочатку були категорично проти цього шлюбу та усім своїм виглядом показували це і досі не можуть з ним змиритися і зрозуміти вчинок Тетяни Петрівни.
Справа в тому, що у власності матері Ніни на сьогоднішній день – дві хороші столичні квартири та добротна дача.
Наречений же, за словами самої Ніни, сам немає зовсім нічого, при цьому у нього є троє дорослих дітей та купа онуків.
Загалом, за спадкоємцями, якщо що, справа не встане зовсім, їх буде чимало і ніхто ні від чого зараз відмовлятися точно не буде, не ті зараз часи.
– Ну навіщо вона це зробила? – ніяк не може заспокоїтися Ніна. – Як вона могла так нас підвести у такий непростий час. Чому вона лише про себе думала, а не про своїх рідних людей?
У Ніни, звісно, є своє власне житло – невелика квартира, де вона зараз і живе з розлученою дочкою та маленькими онуками.
Доля її подарунками не балує. Все життя Ніна важко працює на двох роботах, практично одна виростила своїх двох дітей, зараз тягне дочку в декреті з дитиною.
Син Ніни зі своєю дівчиною квартиру орендує, теж непросто йому, від допомоги не відмовився б зовсім, але Ніна своєму синові допомогти вже не може, сил на всіх не вистачає.
Ніна тепер хвилюється і не приховує цього, адже у мами дві квартири і вони можуть дістатися чужому чоловікові, ще й дача також. Не розуміє матері. Невже не можна було просто жити разом? Для чого було офіційно розписуватися на старості років і рідним шукати проблем?
Дочка і внуки не мають рації, вважаєте? Могли б від душі порадіти за Тамару Петрівну? І нічого надіятися лише на чужу нерухомість! Це некрасиво – думати про спадщину, коли бабуся ще жива, весела, весілля святкує! Вона щаслива і щиро вважає, що в неї ще все попереду.
Але ж саму Ніну і її дітей теж можна зрозуміти. Цілком може вийти так, що замість квартир в спадок вони отримають чужого по суті старого діда з купою проблем та його численних бідних родичів, які від свого шматка маминої спадщини навряд чи відмовляться, у нас час ніхто ні від чого не відмовляється, а тут ще й квартири та дача, дорога нерухомість.
Але, можливо, все ж вікова наречена теж неправа? Так чи уже прямо потрібно було це заміжжя в такому віці?
Ображається Тетяна Петрівна, що дочка, на весілля не прийшла! А, можливо, не було б цього весілля, точніше, офіційної реєстрації шлюбу, так і дочка вела б себе по-іншому, прийняла мамин вибір спокійно і жили б всі далі щасливо собі. І за маму б рада була, і діда прийняла б в сім’ю.
Отака важка зараз ситуація в родині моїх знайомих склалася, навіть не знаю, хто з них не правий і чим тут можна зарадити. Весілля зіграли, навіть уявити непросто, що тепер з квартирами буде. Як тут вірно потрібно було вчинити?
Фото ілюстративне.
