– Невже ти сам не розумієш, що вона з тобою через квартиру? – намагалася розкрити очі своєму сину Валентина.
– Мамо, ти її просто не знаєш, – робив несміливі проби захистити свою наречену Максим.
– Якщо не передумаєш, знай, квартиру я вам не дам, підете на знімне житло, і тоді твоя свята Єлизавета сама від тебе втече. Тоді ти переконаєшся, що мама була права, та буде пізно.
Максим і не думав відмовлятися від коханої. Вони з Лізою вчилися в столичному університеті, там і познайомилися. Він знав, що дівчина родом з невеликого містечка, і тому в столиці не має власного житла. Але він навіть припустити не міг, що Ліза з ним лише через квартиру.
Валентина щиро вважала свого сина завидним нареченим, адже йому у спадок дісталася трикімнатна квартира в хорошому районі. Таку зараз не купиш.
В ній колись жили дідусь і бабуся Максима по татовій лінії, а коли їх не стало, шикарне житло вони переписали на свого єдиного онука.
Та Максим про це не знав, бо мама переконала його, що поки-що ця квартира належить їй, адже її чоловіка давно не стало. Проте, вона обіцяла переписати її на сина, якщо той вдало одружиться.
Оскільки Лізу вона не вважала достойною кандидатурою, то і була проти того, щоб ця, як вона казала, злидарка стала її невісткою.
– Ми розпишемося з тобою і знімемо житло, – запропонував Максим. – Ти згідна? Мама нам життя не дасть. А щастя не в квартирі зовсім.
– Не в квартирі, – погодилася із коханим Ліза. – Максиме, мені треба тобі дещо сказати, але не тут. Поїдемо до мене додому, я тебе познайомлю з своїми батьками, і можливо, ти передумаєш зі мною одружуватися, – попередила Ліза.
Максим в голові прокрутив всі варіанти. Якщо батьки її нареченої п’ють – це неприємно, але не критично, вона ж зовсім не така. Якщо бідно живуть – теж не проблема, вони ні на кого, крім себе, не розраховують.
Одним словом, хлопець себе заспокоїв, що що б не сталося, на їхні з Лізою стосунки це аж ніяк не вплине.
Та він навіть уявити не міг, яку картину побачить, приїхавши у містечко своєї нареченої.
З потяга їх зустрів чоловік, який мовчки посадив їх у розкішну автівку.
– Це хто? Твій тато? – перелякано запитав Максим.
Ліза засміялася:
– Ні, мій тато добріший. А це його водій, він завжди суворий, не звертай уваги.
– А хто твій батько? Ти ніколи мені про нього не розповідала.
– Зараз сам побачиш, для цього ми сюди і приїхали.
Машина під’їхала до великої кованої брами, яка відчинилася автоматично. І перед ними постав величезний будинок, швидше схожий на палац.
– Це твій дім? Ти тут живеш? – уточнив Максим.
– Ну, не зовсім. Зараз тут живе мій батько, один, поки я в столиці вчуся.
– А де твоя мама?
– На жаль, її не стало, я ще маленькою була. І мене батько ростив один.
Максима з Лізою уже зустрічав Сергій Петрович, який і справді мав значно приємніший вигляд, ніж його водій.
– Проходьте в будинок, ми уже вас зачекалися, – каже.
Перші кілька хвилин Максим просто мовчав і не міг нічого говорити, бо був вражений тим, що побачив. Виявляється, його наречена – дуже багата.
Сергій Петрович – керівник доволі солідного бізнесу в їхньому регіоні. Але при цьому він залишився простою у спілкуванні людиною, і доньку того ж навчив, тому Єлизавета і не вихвалялася їхніми статками, а вчилася, для того щоб самій чогось досягнути, а з часом і батькові допомогти у веденні бізнесу.
Максим не те щоб злився на Лізу за те, що вона приховала від нього цей факт, але йому було не зрозуміло, чому вона не зізнавалася так довго.
– А що це змінює? Ми любимо одне одного, і це головне, до того ж, ми домовилися, що ні на чию допомогу не розраховуємо, а будемо самі будувати своє життя, – нагадала Ліза.
Коли Валентина дізналася, що її майбутня невістка така багата, то вже сама стала наполягати на тому, що треба весілля робити, і квартиру вона вже не проти молодятам віддати також, та вони не захотіли приймати такий подарунок.
Тоді Валентина надумала сама їхати до свата, щоб познайомитися з ним і переконати його, що таки весілля треба робити.
І тут на неї чекала ще одна неприємність – Валентина про себе відмітила, що її сват дуже красивий чоловік, і закохалася в нього.
Тепер тільки те й робить, що або сама їздить з дітьми в гості до нього, або до себе кличе в надії, що він теж зверне на неї увагу.
Змінилася Валентина до невпізнання, так себе прибрала, що наче помолоділа років на 10. Адже тепер у неї є мета – закохати у себе багатого свата.
Тільки от сам сват в її сторону навіть не дивиться, сприймає її виключно як маму свого зятя.
Має тепер клопіт Валентина, бо ж кохання в її віці річ не проста.
А діти, які давно вже все зрозуміли, тільки тішаться, головне, що мама зайнята своїми справами і не втручається в їхні.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
