Нещодавно в нашій родині сталася радісна подія – у нас народився внук. І це стало переломним моментом у нашому з невісткою спілкуванні.
Надія, невістка, виявилася дівчиною з характером. Не буду приховувати – вона мені з самого початку не сподобалася. Надто сучасна, чи що.
Чого вартувало мені пережити тільки їхнє весілля! Син у мене один, а родина велика. Я ж все життя уявляла собі, як я зберу на весілля сина усіх родичів, готувалася до цього, а коли Ігор нарешті вирішив одружуватися, невістка закомандувала, що тепер не модно робити великі зборища малознайомих людей, нехай і родичів. Надя захотіла розписатися і провести весільну церемонію в Парижі.
З собою вони взяли лише мене з чоловіком і сваху з сватом! Мені після цього соромно було в очі родичам дивитися, особливо тим, в яких я на весіллі була, бо всі вони вважали, що я грошей на весілля пошкодувала, а всім не поясниш, що це невістка так захотіла, а син послухав її, а не мене.
Було це 5 років тому, ну нехай, пережила я це, і добре. Потім, невістка закрилася з сином в квартирі, яку їй свати дали, і нікого до себе не впускала. Ну як так – я не маю права прийти до рідного сина в гості просто так?
Запрошували мене лише на день народження сина. Але йшла я туди з великою неохотою, бо невістка пригощала нас по-сучасному – замовляла суші і піцу. А я ті суші зроду-віку не любила, дадуть мені ті палички, якими я навіть не вмію користуватися – і їжте, мамо! Одним словом, не гостина, а пародія. Я люблю голубці, картопельку з м’ясом, огірочок квашений – оце я розумію, гостина! А не те, модне, чим невістка мене пригощає!
З дітьми теж Надя не поспішала, казала, що за кордоном ближче до 40-ка народжують. Я вже стала не на жарт хвилюватися, бо внуків дуже хотіла, а знаючи її характер, цілком можливо, що вона би і до 40 чекала!
Але 9 місяців тому син оголосив радісну новину – невістка дитину чекає! Ну, я з полегшенням видихнула! Думаю, вже буду мовчати, і перша буду йти на поступки, аби лише в родині сина все було добре!
Нещодавно у нас народився онук. Я стала хвилюватися, що невістка, з своїми сучасними принципами, не захоче дитину охрещувати, тому почала роботу в цьому напрямку завчасно – тихенько і спокійно налаштовувала їх на те, що годилося б дитину охрестити. І невістка, як не дивно, погодилася, чим мене дуже потішила.
– Надійко, – обережно питаю. – А що будем готувати на хрестини?
– А що тут думати – замовлю суші і піцу! – відповідає мені невістка.
– А ти не проти, якщо я прийду до тебе в суботу, і допоможу тобі ще щось приготувати? Адже твої батьки теж приїдуть, посидимо по-домашньому. Ти вибач, але люди нашого покоління більше голубці люблять, ніж суші…
Невістка раптом задумалася:
– Ой, а я про це ніколи і не думала, бо вважала, що суші всі люблять. Ну добре, мамо, приходьте, будемо разом голубці крутити. Але Ви мене навчите, бо я не вмію…
Тут уже задумалася я:
– Ой, а я про це і не подумала, донечко. Вважала, що всі вміють голубці робити… Так що чекай мене в суботу, разом у нас все вийде!
Отак воно є: згода будує, а незгода – руйнує. Мир в родині залежить від обох сторін. Не завжди винна лише невістка, чи лише свекруха. Треба старатися обом, тоді все буде добре!
Ну хіба не так?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
