fbpx

Невістка з своєю мамою за цілий день і слова мені не сказали. Я пішла в кімнату дивитися телевізор. Невістка приготувала вечерю, вони разом з свахою поїли, а мене навіть до столу не покликали. На другий день я поїхала додому. Десь на третій день син дзвонить мені і звинувачує, типу, я дружину його сильно засмутила. Як я так могла, адже вона сподівалася, що я посиджу з дитиною

Я переконалася на власному досвіді, що чим більше даєш, тим гірше. А як інакше це розуміти? В мене один син. Закінчив університет, вчився на платній формі навчання. Як поступив в іншому місті, ми з чоловіком відразу купили йому однокімнатну квартиру поруч з університетом. Боялася я його в гуртожиток селити.

Гроші у нас є, мій чоловік має непоганий бізнес в нашому місті, ми люди не бідні. Для свого сина нам нічого не шкода, бо ж заради кого ми працюємо і дбаємо?

На останньому курсі син нас ошелешив, що він зробив дівчині пропозицію. Одружився, хоча ми були проти одруження взагалі, і наречена нам не сподобалася. На той час була куплена вже двокімнатна квартира, в якій ми зробили шикарний євроремонт. Ми знали, що рано чи пізно син одружиться, але ж не в 22 роки!

Вибір сина ми прийняли, весілля шикарне зробили, ключі від готової двокімнатної квартири віддали. Другий день весілля вже відзначали в ній. Три роки, поки не було дітей, невістка була ввічливою, лагідною, поважною. Я навіть в один момент подумала, що помилилася щодо неї.

Але після народження дитини невістка дуже змінилася, стала зовсім іншою людиною. На першому місці – її мама, а мені взагалі місця немає. Приїхала на її прохання, посидіти з онуком, поки вона закінчувала навчання, а син поїхав на кілька днів по роботі в інше місто. Але вона, виявляється, і свою матір викликала.

Ось вони в одній кімнаті з маленьким, двері закривають, а я сиджу на кухні незрозуміло навіщо. За цілий день і слова мені не сказали. Я пішла в кімнату дивитися телевізор. Невістка приготувала вечерю, вони разом з свахою поїли, а мене навіть до столу не покликали.

На другий день я поїхала додому. Десь на третій день син дзвонить мені і звинувачує, типу, я дружину його сильно засмутила. Як я так могла, адже вона сподівалася, що я посиджу з дитиною.

Як виявилося, вона на наступний день планувала з своєю мамою по магазинах походити, а я мала з дитиною сидіти. А тут я образилася, поїхала додому, і зіпсувала усі їхні плани.

Але це ще квіточки, а далі пішли ягідки. Можна багато писати. Вона наговорювала йому на мене, він дзвонить мені – і поїхало. Зараз я теж намагаюся з ним не спілкуватися, так як будь-яке спілкування закінчується для мене дуже неприємно. Не думала я, що моя доброта так для мене обернеться.

Чоловік з ними спілкується, він не має часу вникати у всі ці «дрібниці», як він сам каже. А мені дуже образливо, адже я в сина душу вклала, а він не хоче бачити мене в квартирі, яку я йому і купила.

Фото ілюстративне – zen.yandex.

You cannot copy content of this page