Я зараз дуже хочу запитати у жінок, які давно мають свою сім’ю, як мені зараз правильно вчинити?
Спочатку я детально розповім свою життєву ситуацію, яка склалася у мене, а потім хотілося б побачити добрі поради в коментарях, які допоможуть мені у моїй непростій ситуації. Заздалегідь буду вдячна за відповіді, можливо, я помиляюся і йду не по тому шляху, але дуже не хочу зруйнувати свою сім’ю.
Ми живемо з чоловіком вже сьомий рік, були щасливі, коли створили сім’ю, доньці нашій вже 5 рочків зараз.
Ще до одруження ми з Андрієм пообіцяли один одному ніколи не розлучатися: все завжди робимо разом, і загальну свою відпустку теж проводимо не розлучаючись.
Якщо не завжди виходило їхати кудись відпочивати влітку, то брали разом відпустку на роботі на будь-який сезон. Завжди їздимо до батьків, там вже відпочиваємо всією родиною.
В цьому році з моїм чоловіком сталося щось дивне і незрозуміле для мене. Ще в січні ми обоє на роботі брали відпустки на осінь: вересень – жовтень, збиралися їхати до матері мого чоловіка. Але ось в травні у чоловіка з’явився новенький колега.
Мій чоловік з ним дуже здружився, почалися якісь спільні інтереси, особливо ті, що Андрієві ніколи не подобалися – це туризм на природі. Пару разів цей друг зі своєю дружиною запрошували нас на пікніки з риболовлею і ночівлею в наметах, було цікаво для нас, адже ми так нікуди ніколи не їздили відпочивати.
Я тоді якраз залишала доньку своїй сестрі, сама їхала на такий «відпочинок», і була просто як лимон без соку навіть за одну ніч. Не моє це зовсім, такий відпочинок не для мене. Ми спробували так відпочивати, але мені, щиро зізнатися, це зовсім не подобалося.
Але Андрієві це дуже сподобалося, і я, щиро кажучи, здивувалася дуже цьому.
Якось чоловік сказав мені:
«Оксано, давай проведемо цю відпустку окремо. Мене друг зі своєю дружиною покликали відпочивати біля річки, на природі в наметовому містечку. Тобі такий відпочинок не подобається, ще осінь зараз, холодно, сиро, та й дочка у нас маленька, а там потрібна витривалість і жити доведеться у непростих умовах. А я тебе відправлю з донькою до моєї мами, і скільки хочеш грошей тобі дам».
Я була дуже здивована, бо такого не було, щоб ми відпочивали окремо, а тут такий відпочинок запропонував сам чоловік. Тим більше Андрій сказав, що там далекі місця і не завжди ловить зв’язок, мені це здалося дуже підозрілим і не подобається мені ця затія зовсім.
Розповіла я це своїм подругам, адже хотілося з кимось поділитися, порадитися мені, а ті сказали, щоб я чоловіка одного не пускала нікуди, бо хтозна, що там буде у тих «турпоходах»? Там немає нічого хорошого, розповідали подруги. І взагалі – знайде собі іншу за інтересом і тоді вона точно забере чоловіка з сім’ї.
Я свої хвилювання розповіла Андрієві, він посміявся і сказав, що там компанія буде хороша: або чоловіки, або сімейні пари, людей 10-12 набирається. Але я ж цього не зможу дізнатися, що неодружених там не буде!
Причому, у чоловіка не було навіть такої пропозиції: мовляв – давай відвеземо батькам дочку нашу і поїдемо разом на цей відпочинок. Він відразу сказав: «Це не для тебе, ти там не витримаєш і дня, комфорту ніякого немає, холодно, з харчуванням теж погано, в загальному, зіпсуєш ниттям всю відпустку!».
Так, я дійсно б не поїхала туди восени, але він хоч би запропонував. Я засмутилася: «Ні, я тебе нікуди не пущу, їдемо, як запланували – до твоєї мами, і ніяких інших планів. Я забороняю тобі відпочивати без своєї сім’ї”. І ось у нас через це почалися суперечки перед відпусткою, і все виходило не на жарт.
Заспокоює мене тільки наш старенький сусід, самотній мудрий дідусь. Я часто з ним раджуся в різних проблемах. Іноді приходжу до нього приготувати поїсти, адже він живе сам і довго з ним розмовляю. Ось недавно зайшла до нього, все розповіла, він і каже: «Я сам старий турист. Знаю як важко на таких відпочинках з дітьми та дружиною, а так само знаю твого чоловіка – він там лише втомиться, занадто міський він чоловік для цього. Відпусти його один раз – це всього на тиждень буде, зате потім він тобі не буде дорікати за те, що ти наполягла на своєму. Але на відпочинок на природу з друзями наступного разу він точно не поїде».
Ось я зараз просто в серйозних роздумах: з одного боку, свою відпустку я псувати не хочу – все одно поїду до матері свого чоловіка. Сперечатися з Андрієм вже набридло – тим більше він настільки зараз сердитий, що налаштований взагалі нікуди не їхати, а далі працювати, і взагалі ледь не до розлучення справа доходить.
І начебто я вже готова до його умов, але мене засмучують слова подруг: а раптом він дійсно там знайде собі якусь іншу жінку і залишить сім’ю? Або вже зустрів когось і хоче з нею провести час. Тим більше так зручно – зв’язок не скрізь ловить. Що мені робити – відпустити свого чоловіка відпочивати одного, або наполягти на своєму, щоб залишався вдома зі мною?
Фото ілюстративне.
