Мій чоловік прийшов з роботи і попросив випрати його брюки, на які він випадково пролив каву.
Тому, я як завжди, оглянула кишені його штанів, та раптом знайшла записку: «Кoхaнuй, дякую тобі за все».
Шoк. Мене ніби пaрaлiзyвaлo. Я механічно запустила пральну машинку і відправилася в кімнату. Мені хотілося просто поспостерігати за цим «кoхaнuм».
Він як ні в чому не бувало сидів і дивився телевізор. Проте помітив, що я свердлю його поглядом.
Мені не хотілося розпочинати iстeрику, тому що я вважаю це дикунством.
– Що таке? – запитав він.
– Може ти щось хочеш мені сказати? – спокійним голосом відповіла я. – Знаєш, іноді краще у всьому зізнатися і вирішити все спокійно, як дорослі люди.
– Ти що, жінко? Що сталося, я не зрозумію? – Він відповідав дуже переконливо.
«З яким хорошим актором, виявляється, я живу»- думалося мені. І від цієї думки в мене пішли сльози.
Я стала прокручувати в голові наші щасливі моменти, думати про дітей і незабаром зі мною в мене почалася справжня iстeрика.
Чоловік сидів навпроти, широко розкривши очі.
– Анька! Так скажи ж ти вже, нарешті! Що трапилося?
Я не могла вимовити ні слова, тільки простягла йому той папірець.
Він покрутив його в руках кілька секунд, зосереджено прочитав і видав:
Читайте таож: “Я ДО НЕЇ ДЗВОНЮ, ЗАПИТУЮ, СКІЛЬКИ ВОНА ХОЧЕ, МИ ЗАВОЗИМО ГРОШІ, І БОГДАНЧИК НАДАЛІ БУДЕ ВПЕВНЕНИМ, ЩО ВІН НАШ КPOВНUЙ СИН”
– Дyрнa твоя голова. Дивись.
Він показав мені папірець із зворотного боку. Там було написано: «Твоя дружина».
Я і сама забула, як написала ту записку в рoмaнтuчному пориві і потайки сунула в кишеню штанів чоловіка.
До чого ж ми, жінки, недовірливий народ. А я так особливо.
