fbpx
Життєві історії
Нещодавно я зустріла свого першого чоловіка і ми вирішили знову жити разом. У нас все добре, тільки ось мої сини Олександра не сприйняли. Він вдруге так і не одружився, власних дітей немає, і дуже добре ставиться до моїх хлопців. Я добре розумію, що ще декілька років і сини виростуть, поїдуть з дому і я залишуся одна. Це нормальний сценарій, рідко коли сини залишаються біля матері і дбають про її інтереси. Тому я не хочу розлучатися з Олександром через них, але чи це правильно

З чоловіком ми прожили щасливе життя, але так вийшло, що я стала вдовою і сама тепер виховую двох синів. Було дуже важко самій ростити дітей, цілих чотири роки я була одна. А потім мене знайшов мій перший чоловік. До народження дітей я вже була в шлюбі, прожили рік, але розлучилися.

Потім я вийшла заміж, народила дітей і тепер от так все склалося. Ми знову зустрілися з Олександром. Спочатку ми просто спілкувалися, а потім до нас повернулися наші колишні почуття. Ми почали зустрічатися, а потім почали жити разом. У нас все добре у стосунках, тільки ось мої сини Олександра не сприйняли. Я не думала, що діти взагалі можуть так все сприйняти.

Я дуже важко переживала втрату свого чоловіка, адже я любила його. Мені було так важко стільки років самій ростити своїх синів. І тому я дуже зраділа, коли в моєму житті знову з’явився хороший чоловік.

А ось мої сини не хочуть, щоб я була щаслива. Вони постійно роблять різні прикрості Олександру і заважають моєму щастю. Моєму старшому синові зараз п’ятнадцять років, а молодшому – тринадцять. Я розумію, що вони ще підлітки. Але невже вони не розуміють, що мені важко одній і я заслуговую простого жіночого щастя? В цьому році мені виповниться 40 років.

Я розумію, що їм важко змиритися з тим, що їх батька не стало. Але ж моєї провини в цьому немає. Я нічого не можу змінити і мені теж важко.

Олександр вдруге так і не одружився, власних дітей немає, він дуже добре ставиться до моїх синів. Чому вони його так сильно не злюбили, я просто не знаю. Я так втомилася жити в атмосфері постійних непорозумінь. Я просто не знаю, що мені робити, щоб це все припинилося. Олександр поки терпить все. Але наскільки його вистачить, я не знаю.

Я добре розумію, що ще декілька років і сини виростуть, поїдуть з дому і я залишуся одна. Це нормальний сценарій, рідко коли сини залишаються біля матері і дбають про її інтереси.

Тому я не хочу розлучатися з Олександром через ставлення до нього моїх синів. Можливо, доля подарувала мені шанс на несамотню старість. Але як мені поступити я просто не знаю. Може, хтось був у подібній ситуації і знає, як краще вчинити. Дуже боюся помилитися і зробити неправильний вибір.

Фото ілюстративне – ageaesthetics.

You cannot copy content of this page