Мене звати Марія Антонівна, мені вже 76 років. У мене є двокімнатна квартира. Нещодавно я задумалася над тим, як правильно розпорядитися спадщиною, адже я вже немолода. Тому мене і почало дуже сильно хвилювати питання про те, як же мені поділити квартиру між моїми дочками. Квартира у мене одна, а дочок – дві.
Як же мені все це зробити, щоб нікого не образити? Я хочу, щоб все було по справедливості.
Справа в тому, що мені дуже шкода мою молодшу дочку Людмилу. Ми живемо з нею вже багато років разом. Людмила вийшла заміж доволі молодою, коли їй було всього вісімнадцять років. Але з чоловіком вона довго не прожила. Вона з ним розлучилася ще коли чекала дитину і повернулася жити до нас. А куди вона ще могла піти?
Так, що онука ми ростили всі разом. Ми з чоловіком допомагали молодшій доньці Людмилі як могли. Я постійно її контролювала, не давала й кроку ступити.
Потім мій чоловік сильно захворів. Людмила допомагала мені за ним доглядати. Без її допомоги мені було б дуже важко. Тому ніби як справедливо буде, якщо я нашу квартиру залишу молодшій Людмилі.
Але потім я задумалася про життя своєї старшої дочки Наталії. Адже у неї теж було нелегке життя. Наталя вийшла заміж відразу ж після того, як закінчила університет. Народила вона близнюків. Жила вона з чоловіком і своїми дітьми в іншому місті, тому я їм зовсім не допомагала. З усіма труднощами і проблемами старша донька і її чоловік справлялися самі. Їм довелося дуже багато працювати, адже вони були змушені взяти житло в кредит.
Але коли захворів мій чоловік, то Наталя допомагала нам і грошима, і привозила батькові лікарів. Їй було дуже важко, але вона ніколи не відмовлялася нам допомагати. При цьому гроші, які вона нам давала, вона зичила, а потім їх сама віддавала.
Я зовсім не допомагала старшій Наталі ростити її дітей, в той час, як сина молодшої Людмили я виростила майже сама.
З одного боку – ніби як правильно і потрібно залишити квартиру Людмилі: як же вона і її син будуть жити, якщо залишаться без житла? Але в той же час це буде несправедливо по відношенню до Наталі, яка нам завжди допомагала, а ми їй – ні. Вона з усім справлялася одна.
Що мені робити, я просто і не знаю. Як правильно вирішити питання із спадщиною, щоб нікого з дітей не образити.
Фото ілюстративне – pikabu.
