fbpx

Нещодавно я приїжджала в Україну, і заїхала в село до батьків. Там випадково я зустріла Ліду. Колишня подруга запитала мене, чи не можу я взяти її з собою на роботу в Іспанію. Коли я глянула на неї, то витягла з гаманця 50 євро і дала їй

25 років тому моя найкраща подруга забрала в мене нареченого. Тоді це для мене було таким великим потрясінням, що я просто не знала, як жити далі.

Ми всі були родом з одного села. Я вчилася в університеті, тому весь тиждень жила в обласному центрі, а на вихідні приїжджала додому.

А Ліда весь час жила в селі. Я не знаю, як так вийшло, але вона почала таємно зустрічатися з моїм нареченим.

Ярослав на той час заручився зі мною, і всі про це знали. Але з весіллям ми вирішили почекати, щоб я могла закінчити навчання.

Видно нам не судилося бути разом, бо одного разу я в п’ятницю ввечері приїхала в село і мені Ліда з Ярославом повідомили, що у них буде дитина.

В один момент я втратила і коханого чоловіка, і найкращу подругу, а ще – віру в людей.

Вони одружилися, а я залишилася жити в місті.

Згодом я теж вийшла заміж. Чоловіка свого я любила не так сильно, як Ярослава, але з ним я прожила чудових 18 років у шлюбі.

Коли мого чоловіка не стало, я вирішила їхати за кодон.

Тепер я вже 5 років живу в Іспанії. Мені подобається ця країна, тут гарний клімат, який мені підходить. Та й грошей можна непогано заробити.

Дітей у мене немає, а мені одній багато не треба. Тому я просто живу і насолоджуюсь життям.

Нещодавно я приїжджала в Україну, і заїхала в село до батьків.

Там випадково я зустріла Ліду. Вона сама підійшла до мене, захотіла поговорити.

Після того випадку, це була наша перша розмова.

Колишня подруга мені розповіла, що у них життя з Ярославом не заладилося зовсім, не щаслива вона у своєму шлюбі.

Чоловік так прямо в очі їй каже, що не любить її, і ніколи не любив. Все частіше він заглядає у чарку, грошей зовсім не заробляє.

Ліда просила мене пробачити її, зізналася, що не про таке щастя вона мріяла.

Я подивилася на неї, і мені стало її дуже шкода. Одягнена вона була дуже бідненько, та й виглядала старша за свої роки.

Колишня подруга запитала мене, чи не можу я взяти її з собою на роботу в Іспанію, каже, що вже дуже втомилася від бідності.

В гаманці у мене було з собою 50 євро, я витягла гроші і дала їх Ліді. Вона взяла, подякувала, і сказала, що буде чекати на мою відповідь.

Я ще не знаю, чи варто мені допомагати цій людині, яка так підло повелася зі мною.

Але одне я точно знаю – на чужому нещасті свого щастя не збудуєш.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page