fbpx

Нещодавно я готувала вечерю. Дивлюся, до нашого під’їзду під’їхала вже знайома мені машина. Я останнім часом почала помічати, що мою невістку вже, напевно, протягом місяця, з роботи кожного дня підвозить один і той же чоловік на сріблястій машині. Мені це не сподобалось. Я вирішила їй нагадати, що вона – заміжня жінка

Мій син з дружиною вже кілька років живуть у мене. Так і не спромоглися ще заробити на власне житло. Я нічого не маю проти, розумію, що зараз час такий, не кожен може собі це дозволити.

До невістки я не маю ні особливої любові, ні особливих претензій. Мій син допізна працює на роботі, а я останнім часом стала помічати, що мою невістку вже, напевно, протягом місяця, з роботи кожен раз підвозить один і той же чоловік на сріблястій машині. Вона виходить і йде додому. А я це все бачу через вікно. Джерело

А нещодавно я готувала вечерю. Дивлюся, до нашого під’їзду під’їхала вже знайома мені машина. Тільки цього разу невістка не поспішала виходити. Вона ще хвилин п’ять сиділа, а потім тільки піднялася в квартиру. Мені це не сподобалось. Я вирішила втрутитися – вийшла і нагадала їй, що вона, як не як, заміжня жінка. Що про неї подумають сусіди? Мені потім вислуховувати і червоніти через негідну поведінку дружини мого сина? Сусіди ж не сліпі, вони теж все бачать.

Але невістка, замість того, щоб вибачитися, почала нападати на мене. Сказала, що це не моя справа. Вона просто вирішувала питання з колегою по роботі, який підвіз її додому. Розвернулася і пішла до себе в кімнату.

Син прийшов додому, як завжди, пізно. Та я вирішила не говорити йому нічого – навіщо його засмучувати? Вони потім помиряться, а я винна вийду.

Але невістка мене випередила. Не знаю, що вона наговорила сину, але він прийшов до мене з розмовою, щоб я перестала ображати його дружину. Вона розплакалася перед ним і сказала, що це я довела її до сліз. Вона ж ним маніпулює, а він цього не бачить. Більше того, вона вже може й роги почала йому наставляти.

Син був дуже злий на мене. Тому вранці я вирішила, що я старша і маю бути мудрішою. Тому я попросила вибачення у сина. Але він мене ошелешив, що я маю попросити вибачення у його дружини. І тут я не витримала.

– В кого? У цієї вертихвістки?

І м’яко натякнула, що сусіди вже перешіптуються, так як бачать, що його дружину підвозить інший чоловік. Але син спокійно відреагував на це і сказав, що це колега і він іноді підвозить невістку тому, що йому по дорозі.

Ну що ж за сліпий чоловік, мій син. Не рідко, а постійно, щовечора це відбувається. Але про це я не ризикнула йому сказати. Побоялася його гніву.

Якось на лавочці з подругами ми обговорили цю ситуацію, і вони підтвердили мої побоювання. Не буде простий колега щовечора підвозити співробітницю з роботи. У нього, що своєї сім’ї немає?

Сусідка порадила мені відкрити синові очі і розповісти, хто і як часто підвозить його дружину. Нехай зажадає від неї пояснень.

А я не впевнена, що це потрібно робити. Вони потім помиряться, а я крайня залишуся. Так завжди буває, винен той, хто розповів правду. Ми живемо всі разом і я не хочу, щоб наше життя перетворилася на пекло. Але з іншого боку і не дуже хочу, щоб невістка ганьбила мене і мого хлопчика. І перед сусідами соромно.

Ось і що мені робити, не знаю.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page