З Юрієм ми зустрічалися ще зі школи, у нас все було добре, але він чомусь не поспішав мені робити пропозицію. На моє 25-річчя я зрозуміла, що тягнути далі нікуди, тому я поставила коханого перед вибором: або ми одружуємося, або розходимося. Він вибрав одруження, але якось без особливої ініціативи.
Він пояснив, що не хоче вести мене до своєї мами, а хоче заробити на квартиру. Бажання, звичайно, гарне, але на квартиру можна збирати цілу вічність, а коли ж жити? Сама це я йому і пояснила, що час іде, я хочу бути дружиною, мамою, зрештою.
Ми відгуляли весілля, було все як я хотіла. У моїх батьків жити ніде, тому довелося таки оселитися у свекрухи. Вона одна в трикімнатній квартирі. Свекра давно не стало, а старша дочка заміжня і живе в іншому місті.
Юрій відразу мене попередив, що у його мами дуже складний характер, але я подумала, що у нас буде своя кімната, ми всі працюємо, тому перетинатися будемо мало. До того ж, я наполягла з самого початку, щоб ми харчуватися окремо. Оплату комунальних ми взяли на себе, ніби як в подяку, що нам дозволили пожити. Це у порівнянні з орендною платою, було вигідно. Свекруха теж була ніби задоволена.
Спочатку все було нормально. Я навіть чоловікові говорила, що він даремно так говорив про свою маму. Незабаром я зрозуміла, що чекаю дитину. Свекруха сприйняла новину спокійно. Сказала, що якщо буде потрібно, зможе піти з роботи, щоб мені допомагати. Але мене це не влаштовувало. Адже тоді доведеться цілими днями бути з нею вдома. А характер її я вже встигла вивчити. Вона не лаялася зі мною, але поводилася так, що мимоволі хотілося втекти в свою кімнату.
Свекруха показала своє ставлення до мене, коли народилася дочка. Почалися такі неприємності і непорозуміння, що я вже готова була платити за знімну квартиру. Від чоловіка підтримки немає, сказав, що він мене попереджав і не факт, що з моїми батьками було б по-іншому.
А нещодавно я дізналася, що у чоловіка є відкладена пристойна сума – 14 тисяч доларів. Виявляється, весь цей час він таки щось відкладав. Я дуже втішилася, подумала, що нарешті ми зможемо придбати квартиру, в нашому місті за ці гроші можна знайти однокімнатну в старому будинку. Ну і нехай, зате своя!
Але чоловік ошелешив мене, що в нього є інша мрія – автомобіль. І за ці гроші він збирається купити собі машину. Чоловік хоче машину, каже, що відкладати гроші на квартиру можна нескінченно. Будемо відмовляти собі і дитині у всьому, а зможемо купити в кращому випадку однокімнатну. А машина йому потрібна для роботи. То чи не краще просто жити з матір’ю, підлаштовуватися під неї і ні в чому собі не відмовляти?
Я з ним не згодна. Я не зможу жити весь час зі свекрухою. Але іншого виходу теж не бачу. Я розумію, що це його мама, і йому простіше, але що тепер робити мені? Про що взагалі чоловік думає? Як можна купувати машину, не маючи власного житла?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.