Не так давно мій тато отримав квартиру в іншому місті, і я вирішила туди переїхати жити. Було незвично жити в чужому, незнайомому мені місті, де немає ні друзів, ні родичів. Тому коли я дізналася про те, що подруга хоче виїхати зі свого села, запропонувала їй в цьому допомогти і покликала жити до себе.
Квартира велика – три просторі кімнати, тому з розміщенням ще однієї людини не повинно було виникнути ніяких проблем. Перед переїздом подруги я вивчила вакансії і домовилася в одному місці про співбесіду. Грошей у неї з собою було небагато, тому перший місяць я запропонувала пожити безкоштовно, і навіть купила для неї диван. Коли прийшов час влаштовуватися на роботу, їй не сподобалося те місце, яке я для неї знайшла – не дивлячись на офіційну, високу зарплату, вона не захотіла працювати в мережі громадського харчування, і взялася за самостійний пошук вакансій.
Вона стала їздити по співбесідах, витрачаючи багато часу і грошей на проїзд. Її гроші швидко закінчилися і мені довелося їй позичати свої заощадження. Приблизно через три тижні пошуку, Марина влаштувалася на роботу в салон краси адміністратором. Зарплата там невелика, зате її можна отримувати щодня. Графік там дуже лояльний – 2 дні через 2 і змінниця сказала, що готова змінюватися, якщо це знадобиться, вона не має сім’ї, самотня, тому зовсім нічим не обтяжена.
Я тоді за подругу пораділа, адже очікувала, що у вільний час Марина буде підробляти або шукати більш високооплачувану роботу, але не тут-то було. Я працюю 6 днів на тиждень, а вона 3 або 4, з плаваючими вихідними. Як не прийду додому – вона дивиться телевізор або сидить в інтернеті. На кухні в цей момент може стояти гора її немитого посуду. Посварилася з нею через це і тепер вона брудний посуд від мене ховає.
Борг вона повернула, платить за житло невелику суму і схоже, що її все влаштовує. Вона задовольняється маленькою зарплатою, економить на харчуванні, щоб придбати одяг, і часто просить пригоститися тим, що приготувала я. Всю побутову хімію, навіть засіб для миття посуду купую я. Живе у мене Марина вже 7 місяців і жодного разу за цей час не купила в будинок нічого істотного, крім основних та дешевих харчів для себе. Як заїхала в майже порожню кімнату, так все у неї і залишилося. Облаштування квартири виявилося повністю на мені.
Зараз у мене з’явився хлопець, і я хотіла б жити з ним, але через таку сусідку покликати його до себе не можу. Просити подругу з’їхати незручно, адже її зарплата не дозволяє зняти хороше житло. Але з іншого боку, чекати поки вона щось змінить у своєму житті і стане себе нормально забезпечувати, доведеться довго. Вона відчуває моє невдоволення, але вважає, що я втручаюся не в свою справу. Що робити мені – виганяти на вулицю? Я так не можу вчинити, адже сама її до себе запросила. Знаю Марину багато років, але ніколи не думала, що вона така людина.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.