Нещодавно я дізналася, що мій син зробив таку ж помилку, як і його батько. Маючи чудову дружину, він завів собі іншу жінку на стороні. І це ще не все – у них є спільна дитина.

Про це я взнала випадково, і тепер не розумію, що мені робити, як невістці, яка на свята в гості приїде, я маю в очі дивитися?

Свого сина я аж ніяк не оправдовую, але багато років тому я теж була в її ситуації, коли мій чоловік загуляв.

Коли я вийшла заміж за Михайла, то була дуже щаслива. А через рік після нашого весілля я народила сина. Хлопчика ми назвали Сергієм.

А ще через рік я дізналася, що у мого чоловіка є інша жінка. Зрозуміти, чому він так зробив, я не могла, адже ми щойно лише побралися, і у нас народився малюк, син, про якого Михайло так мріяв.

Це завдало мені багато болю. Я виплакала так багато сліз, коли дізналася про те, що мій чоловік мені зраджує. Але я не відпустила чоловіка, бо боролася за нього. Зрештою, він розлучився зі своєю пасією.

Але, на жаль, ненадовго. Незабаром у нього з’явилася інша, потім ще одна. Мені все це набридло, я не захотіла терпіти і розлучилася з Михайлом, хоча і розуміла, що одній мені буде дуже важко ставити дитину на ноги.

Після розлучення Михайло назавжди зник із мого життя. Про те, що має сина, він теж забув.

Минуло вже багато років, а після розлучення я свого чоловіка більше ніколи не бачила. Михайлу було байдуже, як живе його син і чи все в нього є.

Перші два роки мені було дуже важко. Я жила у гуртожитку, працювала і сама виховувала сина. Потім я зустріла одного дуже хорошого чоловіка, Віктора.

Він замінив моєму сину батька. Та й для мене став дуже добрим чоловіком, про такого можна лише мріяти.

Син виріс, вивчився, одружився. Невістка у мене чудова: добра, господарська, вірна. Я вважаю, що моєму синові дуже пощастило із дружиною. Оксана з Сергієм виховують чудову донечку.

Я так раділа за них, тішилася, що хоч у мого сина буде справжня сім’я.

А нещодавно я випадково дізналася, що у мого сина є інша жінка на стороні, і дитина. Цю історію я почула від однієї давньої знайомої, що до її племінниці одружений чоловік ходить, там вся родина не знає, як тепер бути, коли немовля з’явилося.

З її розповіді, я відразу відчула, що йдеться про мого сина, бо занадто багато співпадінь було. Потім я все ще ретельно перевірила, на жаль, я не помилися, герой цієї історії – мій син Сергій.

Я просто не знаю, що робити. Я була впевнена, що виховала хорошого сина, що він ніколи не зрадить своїй дружині.

Мені здавалося, що ми з Віктором виховали гідну людину. А він вчинив зі своєю дружиною так, як багато років тому зі мною вчинив його рідний батько, очевидно, що в цій ситуації гени взяли своє.

Ось як я тепер зможу дивитись в очі своїй невістці? А та, інша жінка, як вона тепер роститиме дитину одна? Виходить, що тепер цей хлопчик, який по суті, є теж моїм онуком, ростиме без батька.

Я не знаю що мені робити? Мені здається, що невістка має знати правду.

Може мені самій їй розповісти? Але їй буде дуже боляче, я ж по собі знаю, як це боляче та прикро. Пробачити зраду коханої людини так важко!

Я дізналась правду. Але що мені з нею тепер робити, я просто не знаю.

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.