Заміж я вийшла за Степана досить таки давно, вже минуло чимало років у шлюбі.
Спочатку я була дуже щасливою зі своїм чоловіком, вважала, що кращої сім’ї серед моїх знайомих й не знайти. Нас поєднувало щире кохання.
Наше сімейне життя було щасливим, це дійсно так, навіть багато знайомих і родичів заздрило нам. А з появою дітей все кардинально змінилося, несподівано для мене.
Якраз в цей період навалилося багато проблем, з’явилися якісь непорозуміння різні, різні турботи.
Знаю, що багато пар проходять через таке і це цілком природно, адже в кожній сім’ї періодично бувають якісь негаразди через які потрібно пройти.
Ось тільки наш випадок був особливим, як мені тоді здавалося!
Справа в тому, що мій чоловік, на жаль, знайшов іншу! Уявляєте, через 7 років сімейного життя!
Я була дуже розчарована, бо ніколи не очікувала такого від нього! Як Степан міг так вчинити? Чому так вчинив? Тоді, я хотіла залишити його.
Мені було прикро, що близька людина так до мене поставилася!
На мій превеликий подив, мій чоловік не хотів розлучатися.
Степан сказав мені, що помилився в житті, таке з кожним може трапитися, адже труднощі бувають у кожного, і він дуже хоче зберегти нашу сім’ю.
Чоловік переконував мене, що це були просто тимчасові відносини, нічого серйозного, і він не хоче втратити мене і дітей.
Мільйон разів Степан просив вибачення у мене, стояв на колінах, щиро шкодував про скоєне. Чоловік багато разів стверджував, що ніколи більше не вчинить так і не повторить своєї помилки.
Тоді, я вирішила пробачити його, адже мала щирі почуття до цієї людини і не уявляла свого життя без нього.
Скажу правду, що я щиро вірила, що чоловік усвідомив все і зрозумів свою помилку та такого більше в нашій родині не повториться.
Я хотіла, щоб у моїх дітей була зразкова сім’я, щоб вони гордилися нами, щоб тато завжди був поруч з ними.
Щоб вони жили з мамою і татом, як всі нормальні діти.
Я сама жила в сім’ї без батька і тому дуже добре знаю, як це та що це. Я думала, що роблю краще, коли вирішила залишитися з чоловіком.
Ми зберегли шлюб з Степаном, але вже повністю втратили довіру.
Щиро кажучи, я більше ніколи не довіряла своєму чоловікові, просто не могла, адже в пам’яті моїй завжди був його вчинок. Мене весь час супроводжували сумніви.
Варто було тільки затриматися Степанові хоч трішки на роботі або не відповісти на мій дзвінок вчасно, і я уявляла, що він десь з іншою.
Я завжди докоряла чоловікові, а він злився на мене за це, постійно виправдовувався, казав, що все це мої фантазії. Відносини у нас зовсім зіпсувалися і не були такими чудовими, як колись.
Ми дуже віддалилися одне від одного, на жаль, за цей час.
Проте, ми продовжували зберігати свою сім’ю. Я вірила, що наші відносини налагодяться і у нас буде все добре. Ми зможемо пройти це, адже змогли пройти зраду!
Але не змогли, на великий жаль!
Зовсім недавно я дізналася знову, що мій чоловік знову зустрів іншу, і зустрічається з нею вже давно.
Це вже не припущення і не вигадка моя, чоловік не став виправдовуватися цього разу, і зізнався щиро мені у всьому.
Я не знаю, як чоловік міг так вчинити? Він же обіцяв мені щиро, що це не повториться більше такого!
Я витратила ще цілих 5 років на цю людину, а він мене зрадив! Знову! Чому так? Навіщо було зберігати сім’ю, якщо не дорожиш нею? Я ж давала йому можливість жити одному, чому він відмовився тоді?
Але найбільше сумно мені від того, що я не маю куди йти.
Можу лише повернутися до своїх батьків в невеличке село.
Але у них своє життя, свої проблеми, я не хочу їм все ускладнювати, адже вони теж хвилюватимуться за мене. Навіть не знаю, як правильно вчинити.
Чоловік не каже мені. щоб я йшла з його квартири. А я залишитися не можу з ним під одним дахом і йти нікуди з дитиною. Як зробити правильний вибір?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В Італії я стала жити в своє задоволення – купувала собі і добру їжу, і гарні речі, і роботу я знайшла не на фісі, де треба цілодобово сидіти, а пішла на прибирання – пів дня попрацювала, а далі вдома, вже маю час для себе. Тому повернулася додому без грошей на квартиру. Вважаю, що мій літній батько мав би поділити свій будинок навпіл між мною і братом, але брат на таке не погоджується
- В Італію на заробітки я поїхала майже 2 роки тому, у мене мрія є – купити своїм донькам по хаті в нашому селі. Ціни у нас такі, що кожна, напевно, буде по 15 тисяч доларів. Для села це гроші великі, а от в Італії, як я порахувала, за років 5 їх зароблю. Поїхала собі спокійно, бо на зятів надії мало. Та не так сталося, як гадалося
- Мій чоловік залишив мене і пішов до іншою. Мені найбільше шкода було те, що витратила на нього найкращі роки свого життя. Я відразу пішла до родини, дуже сподівалася на них, мала до кожного серйозну розмову
- В 35 років я вийшла заміж за розлученого чоловіка. Свою квартиру він залишив колишній дружині і дітям. Оскільки Віктор знімав житло, а у мене була своя двокімнатна квартира, то після одруження ми стали жити у мене. Зізнаюся, що я завжди хотіла мати сім’ю, і думала, що як я вийду заміж і у мене буде чоловік, то я стану найщасливішою жінкою у світі. Але вже з перших днів я розчарувалася в своїх очікуваннях
- Чоловіка свекрухи не стало, сама вона ніколи не працювала, то ж стала шукати, хто тепер має її забезпечувати. Олег у неї єдиний син, і вона вирішила, що тепер мій чоловік має давати їй гроші. Я би не мала претензій, якби свекруха була пенсіонеркою і якби мова йшла про оплату комунальних послуг на рівні 2-3 тисяч гривень. Але ж ні! Мама чоловіка хоче повністю перейти на наше забезпечення, а це мова йде про 10-15 тисяч гривень в місяць