fbpx
Життєві історії
Нещодавно в наше місто повернулася моя давня подружка Віра. Ми зустрілися, поговорили, а після цього подруга всюди мене заблокувала. Все через мій одяг

У мене є подруга Віра, ми з нею давно дружимо, і я ніколи б не могла подумати, що ми розійдемося з нею через таку дрібницю, як одяг. Якось я зізналася Вірі, що купую одяг в секон-хенді і після цього вона перестала зі мною дружити.

Ці магазини для себе я відкрила ще за часів студентства. Зізнаюся чесно, вперше прийшла туди через те, що у мене на новий одяг не було грошей. Та тоді і секонди виглядали не презентабельно. Але вже з першого візиту я зрозуміла, що це золоте дно.

Ну, скажіть, де ще можна знайти речі відмінної якості за такими цінами? Я спочатку навіть не повірила, що таке буває. Мені теж здавалося, що в секондах є тільки заношені до дірок чужі речі. Але з першого ж відвідування я знайшла для себе джинси, піджак, купу футболок та шарф, а віддала за все це я смішну суму. На ці гроші в магазині я могла б собі дозволити одні якісь не надто якісні джинси.

Не дивно, що секонд-хенди стали моїм улюбленим місцем. Мене приваблювало у таких магазинах те, що речі продавалися за дуже низькими цінами. Це дозволяло мені заощаджувати гроші. Я змогла відкладати на мандрівки, нові гаджети, якісь розваги. Потім почала відкладати на квартиру. Коли потрібно економити, секонди допомагали мені дуже. Я завжди виглядала добре, не витрачаючи на це величезних сум.

Свою філософію я нікому не нав’язувала. Звичайно, я не приховувала, що ходжу в подібні магазини, але й не виступала на кожній зустрічі з друзями з промовами на користь секонд-хендів. І якихось проблем не було принаймні до останнього часу.

Нещодавно в наше місто повернулася моя давня подружка Віра. Ми дружимо ще зі школи, але потім вона поїхала вчитися в інше місто, і зв’язок ми підтримували через телефон, не бачилися років п’ять, мабуть. Коли вона приїжджала відвідати батьків, то я була у від’їзді, то вона не мала часу.
А тут вона повернулася, і ми знову стали тісно спілкуватися. Минулого місяця ми домовилися зустрітися у кафе.

– Чудово виглядаєш, – захопилася Віра, розглядаючи мою нову сукню. – Дорого віддала?

Я знала, що питання грошей для подруги стоїть досить гостро. Вона так і не змогла поки що знайти нормальну роботу і перебивалася підробітками в інтернеті.

– Ні, двісті гривень, – усміхнулася я. Це була чиста правда, недавно вдалося знайти собі чудову сукню з нового завозу.

– Скільки? – округлила очі подруга. Я повторила ціну та озвучила, де купувала обновку. Віра здивовано глянула на мене:

– Ти що, там одягаєшся? – запитала вона. Я підтвердила, так, одягаюся, та уточнила, чого це її так перекосило.

– Так, нічого, – поспішно відповіла Віра і швидко змінила тему.

Ми тоді посиділи хвилин тридцять і розійшлися. Розмова не клеїлася. Мені була неприємна реакція подруги, але говорити про це я не стала.

Увечері я помітила, що подруга видалила мене із соцмереж та скрізь заблокувала. На це я не очікувала, якщо чесно. Пробувала зателефонувати, щоб дізнатися, що сталося, хоч і підозрювала, у чому проблема, але слухавку Віра не взяла.

Дуже прикро, наша дружба не розклеїлася за роки, пережила відстані, а ось через стереотипи розвалилася. Хоча може воно і на краще.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page