fbpx

Нещодавно в мого колишнього чоловіка був день народження. Це завжди був особливий день для мене. Але цього року він був вже одружений вдруге

Коли ми з чоловіком розлучалися, донечці нашій було 7 рочків. Ніби ще й дитина, але вона все добре розуміла, була наче дорослою.

Мар’янка дуже любила тата. А я чудово розуміла, навіть, якщо чоловік проміняв мене на іншу, але доньки це не має ніяк стосуватися, у неї має бути тато, у неї є тато і він все життя, щоб там не сталося, має бути поряд.

З донькою я завжди добре розмовляла про тата, завжди вихваляла його, хотіла, щоб її переповнювала гордість за нього, щоб вона ніколи не відчувала, що в неї не повна сім’я.

Мені це було важко робити, адже чоловік залишив мене тому, що в нього була інша, але я не хотіла, щоб це якимось чином сказалося на дитині.

Завдяки моїм зусиллям донька часто бачилася з татом, говорила з ним, запрошувала до себе вгості, хоча він приїздив не завжди.

Колишній чоловік не так тягнувся до Мар’янки, якби того хотілося, але я розумію, що там та жінка проти того, щоб чоловік часто спілкувався з донькою.

Перші роки колишній часто спілкувався з донькою, а коли його дружина народила сина, став віддалятися від Мар’янки. Часто не бере телефон, обіцяє приїхати але не приїжджає, навіть не попереджає, що передумав. Донька весь вечір чекає тата, пече якесь печиво чи кекси, а він не приїжджає і навіть телефон не бере. Може лише через декілька днів згадати і вигадати собі якусь вагому причину.

Донька стає старшою, я бачу, що вона сумує за татом, хоче, щоб він приділяв їх більше уваги. Та батько віддаляється від неї з кожним роком.

Нещодавно в колишнього чоловіка був день народження. Мар’янка зробила сама листівку, поклала туди 100 гривень, які їй колись дала бабуся, вона берегла їх для тата, і подзвонила до нього, сказала, що прийде привітати. Колишній чоловік ніби зрадів, сказав, що чекатиме на неї.

Мар’янка пішла. Двері їй відкрила дружина батька, сказала, що його немає вдома, а вона прийшла невчасно, адже в них гості. Закрила двері і навіть не поріг не пустила дитину.

Мар’янка повернулася додому сумною, а батько в той день так і не подзвонив їй. Не поцікавився нею.

Я думаю, що він був тоді вдома, але до дитини не вийшов. Тепер я не знаю, що робити. Можливо я винна в тому, що донька дуже любить батька, а він її ні.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page