Батьки моєї дружини вже пенсіонери, вони недавно вийшли на пенсію. За роки нашого шлюбу у мене з тещею і тестем склалися доволі непогані стосунки.
Вони ставилися до мене добре, в свій час прийняли мене в сім’ю, як сина.
Всі ці роки ми жили дружно, ніколи не сварилися. І також нічого в них не просили.
Ось тільки недавно, після того, як вони стали пенсіонерами, вони дуже змінилися. Батьки дружини чогось вирішили, що тепер у них мало грошей і я маю їм допомагати.
Тесть з тестем стали постійно просити у нас грошей! Я, звичайно, все розумію, діти повинні допомагати літнім батькам і таке інше. Але всьому має бути межа! Так теж не можна!
Через буквально пару місяців після виходу на пенсію, до мене звернулася моя дружина з проханням допомогти батькові і матері. Сказала, що пенсії у батьків маленькі, а треба платити комунальні платежі. Ще й батько тоді захворів і лежав в лікарні.
Природно, я без жодних розмов погодився допомогти. Все-таки мова йшла про рідних людей!
Я не позичав їм, а просто дав грошей, і все. Хіба могло бути по-іншому в такій ситуації?
Через якийсь час дружина звернулася до мене з тим же проханням. І цього разу я дав грошей беззастережно.
Де ж їм ще взяти, якщо не у дітей? Не кредит же оформляти двом пенсіонерам!
Одним словом, я знову допоміг. Батьки дякували мені, і я думав, що на цьому все і закінчиться! Але де вже там!
Ще через якийсь час ситуація повторилася знову, але вже в більших масштабах! Дружина сказала, що батьки отримують крихітну пенсію, а їм треба і жити на щось.
Одним словом, їх пенсій абсолютно не вистачає навіть на місяць. На мою думку, вони просто зовсім не вміють економити, адже інші пенсіонери ж якось справляються.
Мені гроші з неба не падають, я важко працюю, і у мене є дружина і діти. Я заробляю, щоб свою сім’ю забезпечувати, а не тягнути ще тестя з тещею.
Знаєте, за всі роки, мої батьки ніколи не просили у мене допомоги. Вони теж на пенсії, але якось викручуються.
Скільки разів я запитував, чи не потрібно їм щось, вони завжди відмовлялися. Говорили, що їм нічого не треба. А коли я пропоную їм якісь гроші, то вони вперто відмовляються.
А тут, я просто не розумію, чому батьки дружини постійно тягнуть з нас гроші! Невже вони не можуть жити за своїми можливостями?
Нещодавно у тещі був день народження, вона сподівалася, що я подарую їй мультиварку. Але я поставив в конверт лише 500 гривень, вважаю, що в наш час і ця сума – це дуже добре.
Але теща образилася, дружина зі мною через це теж не розмовляє, каже, що мені шкода допомогти її батькам, у яких зараз скрутна ситуація.
Чому у інших виходить жити на пенсію, а у них ні?
Мені здається, це моя дружина винна, якби вона з самого початку сказала своїм батькам, що ми не можемо постійно давати їм гроші, бо нам самим важко, то вони б не ставилися до нас, як до гаманця.
Відмовити дружині мені соромно, та й її батькам теж. Але що робити?
А раптом я буду до кінця своїх днів утримувати їх? Може у них ці прохання увійдуть до звички?
Як мені вирішити цю ситуацію?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
