fbpx

Нещодавно у свекрів зібралася вся рідня і мені заявили, що я взагалі – так собі невістка, якщо не хочу дотримуватися традицій родини, в яку мене гостинно прийняли. У них в родині, виявляється, є традиція, що біля батьків залишається наймолодша дитина – не важливо – син це чи донька. А я не хочу жити з батьками і тепер не знаю, як вийти з цієї ситуації

Мій чоловік – молодший в сім’ї, ми одружилися рік тому і вирішили жити окремо. Я щиро вірю в те, що сім’я повинна докласти максимум зусиль, щоб не жити з родичами.

Мої батьки навіть на це не претендували, адже живуть вони в двокімнатній квартирі, їм і самим місця мало. Але чоловіковим батькам ця новина дуже не сподобалася. Вони розраховували, що ми будемо жити разом з ними. У них в родині, виявляється, є традиція, що біля батьків залишається наймолодша дитина – не важливо – син це чи донька.

До весілля про цю традицію я нічого не знала. Чоловік мені не розповідав, мовляв, не думав, що все так серйозно.  Мені не складно доглядати за його ріднею, але я не хочу з ними жити. Я багато працюю, чоловік теж весь час за ноутбуком – у нього нескінченні проекти. І нас все влаштовує, а його родичів – ні. Ми самі добре заробляємо, допомоги ні від кого не просимо. Що не влаштовує свекрів?

Нещодавно у свекрів зібралася вся рідня і мені заявили, що я взагалі – так собі невістка, якщо не хочу дотримуватися традицій родини, в яку мене гостинно прийняли. В результаті тітки чоловіка вирішили, що нам потрібно переїхати до його батька і матері.

Всі мило посміялися, ми теж не подали виду, але осад залишився. На наступний день подзвонила його мама і запитала, коли ми почнемо перевозити речі. Мені здається, це дивно. Справа навіть не в тому, що я не хочу жити з його сім’єю, – чоловік теж був щасливий, коли ми вирішили, що будемо знімати квартиру.

І ось тепер в цій ситуації крайня я. Незрозуміло, навіщо його батькам це потрібно. У них є дві старші дочки, які хоч і живуть окремо, але допомагають їм по дому, та й свекри ще доволі молоді люди, так що не розумію, навіщо їм ми.

Я не з чуток знаю, як важко жити під одним дахом зі свекрухою, і не хочу собі цих проблем. Мені не шкода віддавати в місяць 200 доларів за оренду житла. У мене йде п’ять годин на сон, решту часу я працюю, і як в такому ритмі жити з людьми, які хочуть, щоб я їм готувала, прала, прибирала?

Не хочу псувати ні з ким стосунки, але мої пояснення не діють на родичів, вони наполягають, щоб ми переступили через себе. Як бути в цій ситуації, не знаю.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page