fbpx
Життєві історії
Нещодавно у нас з чоловіком була річниця весілля. Зараз часи в Україні складні, ми не хотіли святкувати. Та мама з татом запросили нас до себе. Ми прийшли, а там вже свекри сидять

Мої свекри – люди багаті, тому мені зі звичайної сім’ї було не дуже комфортно в їх родині, але я завжди старалася промовчати, адже так буде добре для всіх, коли конфліктів в родині не буде.

Батьки мої теж люди прості, тому старалися сватам в усьому теж поступитися. Добре що я зі свекрами окремо живу, тому іноді можна й промовчати і погодитися, як в народі кажуть – корона з мене не спаде.

Нещодавно була річниця нашого весілля, зараз часи важкі, звісно, що святкувати ми не збиралися. Тоді моя мама сказала, що в подарунок для нас, моя мама приготує нам смачну вечерю, будемо лише ми і наші батьки.

Я не могла відмовити мамі, адже вона з таким добром хотіла нам зробити подарунок, що я погодилася з її пропозицією.

Потім мама телефонувала і щось говорила, що ще й свекруха ск5азала, що чимось допоможе.

Настав день нашої річниці, ми прийшли до моїх батьків, там вже нас чекали усі – мої тато з мамою і тато й мама мого чоловіка.

Мама стільки всього смачного наготувала, наче на весілля: пироги, голубці, фарширована риба, котлети та битки та різні м’ясні страви, холодець, вже й про салати мовчу. Свекруха купила червону рибу, ковбасу, оселедця і торт.

Ми так гарно посиділи, батьки подарунки подарували.

А коли стали збиратися додому, чоловік мій встав з-за столу і подякував моїй мамі за усі смачні страви. І наголосив, що таких смачних голубців, як вона цього вечора приготувала – ніколи в житті він не їв.

Свекор аж почервонів. Він встав і сказав, що міг би і мамі своїй рідній подякувати, адже вона стільки грошей витратила, те що вона купила коштує набагато більше ніж те, що стоїть на столі.

Мої батьки зробили вигляд, ніби нічого не сталося, я теж промовчала, як завжди. Але цього разу мій чоловік, як на диво не змовчав. І сказав, що куплені в магазині продукти ніколи не зрівняються з тими, які приготовлені з любов’ю.

Свекри тоді дуже образилися, після того не спілкуються ні з нами, ні з моїми батьками.

А я в душі дуже пишаюся своїм чоловіком, що він так зробив. Але мені його шкода, бо не хочу, щоб у нього псувалися стосунки з батьками. Тому в душі хочу якось покращити цю ситуацію, щоб в них гарні стосунки в сім’ї були.

Можливо мені варто зателефонувати їм і попросити пробачення, якось пояснити все? Заради чоловіка я це зроблю. Та чи правильно буде першою дзвонити їм?

Фото ілюстративне – скріншот відео.

You cannot copy content of this page