Мені 47 років, я в шлюбі вже 25 років, у нас з чоловіком є дорослий син, який нещодавно ощасливив нас тим, що збирається одружуватися. То ж ми з чоловіком почали думати про весілля єдиного сина. А нещодавно я дізналася, що у мого чоловіка багато років є інша жінка, яка до того ж, народила йому доньку.
Справа в тому, що у перший рік нашого життя чоловік постійно їздив у відрядження. Щомісяця по 10 днів. Іноді по три рази на місяць. Пояснювалося все напруженою роботою, і як завжди він один за всіх віддувається. За всю фірму. Я, звичайно, як людина абсолютно наївна, щиро до нього відносилася і вірила кожному слову.
Потім я народила нашого сина, і весь час приділяла дитині. Весь цей час відрядження чоловіка не припинялися. Треба сказати, що жили ми добре, чоловік намагався бути люблячим і турботливим. У нас з сином було все необхідне. Чоловік добре заробляв, побудував будинок, забезпечив синові гарну, якісну освіту.
Нещодавно син прийшов до мене і сказав, що нам треба поговорити. Я думала, він хоче обговорити своє майбутнє весілля. Але розмова була дуже непередбачуваною для мене. Син сказав, що йому вже кілька тижнів в соцмережах пише дівчина, у якої таке ж прізвище, як у нього. Він був впевнений, що вони просто однофамільці. Але дівчина ошелешила його тим, що вона його рідна сестра.
Як доказ, показала своє свідоцтво про народження, де в графі батько зазначався мій чоловік. Потім вона показала кілька спільних фото з своїм батьком, тобто, моїм чоловіком. Дівчині 23 роки, моєму синові – 24. Родом вона з саме того міста, куди їздив у відрядження мій чоловік. Виявляється, всі ці роки чоловік спокійно жив на дві сім’ї, а ми з сином нічого не підозрювали.
Син запитально дивився на мене, хотів, щоб я все це спростувала, дуже хотілося, щоб це було якимось поганим жартом. Але я розуміла, що це правда.
Я все дізналася, але чоловік досі ні в чому не зізнається. Звичайно, після того, як виплив цей факт, мені важко вірити чоловікові. Не знаю, як жити далі. Розумію, що якщо він хотів би піти від мене, то давно б це зробив. А оскільки він всі ці роки залишався з нами, значить, сім’ю кидати він не збирався.
Але як змиритися із зрадою? Якби він зізнався, я б постаралася пробачити, ось правда. А так пробачити не можу. І жити дуже важко, постійно спливає факт зради і існування іншої сім’ї, де є доросла дитина.
Я продовжувала мовчати, хоча мені було дуже важко стримуватися. Чоловік поїхав у чергове відрядження, я місця собі не знаходила, бо знала, де він зараз і з ким. А коли через тиждень повернувся, знову зробив вигляд, що нічого не сталося. А в мене в душі все перевертається. Чоловік жваво обговорює майбутнє весілля нашого сина, а у мене крутиться одна думка – що з цим робити і як жити далі.
Фото ілюстративне – fazarosta.
