Моя свекруха виїхала в Америку ще 15 років тому. Через якийсь час їй вдалося забрати туди і свого чоловіка.
Сина (мого чоловіка), вона теж хотіла забрати, але він на той час вже мене зустрів, і не захотів нікуди їхати.
Я особисто з свекрухою не знайома досі, спілкуємося ми лише по відеозв’язку. Вона навіть на весілля до нас не приїхала, сказала, що не має відповідних документів.
Та я впевнена, що навіть якби у неї були всі необхідні папери, вона б все одно не приїхала, бо з самого початку вона мене не злюбила. Начебто, у її сина були великі перспективи в Америці, а через мене він втратив цей шанс.
Жили ми з чоловіком добре, проте, у фінансовому плані ми відчували значні труднощі, особливо на початку нашого сімейного життя.
Свекруха принципово нам нічого не висилала, вона вважала, що ми самі справимося.
А у нас двоє діток народилося, один за одним, то ж я з ними в декреті сиділа, а працював один лише чоловік.
Я пригадую, один раз нам було настільки складно, що я просто наполягла на тому, щоб чоловік трохи грошей у своїх батьків попросив, але вони нам тоді відмовили, сказали, що у них немає.
Повірити в те, що у наших заробітчан в Америці немає зовсім відкладених грошей я не могла, але проковтнула. Тоді ми якось викрутилися, чужі люди нам допомогли.
Минуло багато років. І ось нещодавно свекруха нам з Америки телефонує і каже, що вона хоче передати нам тисячу доларів. Сказати, що я здивувалася, це нічого не сказати, адже це перший раз за 14 років нашого з чоловіком спільного життя, та ще й така велика сума.
Тому я відразу подумала, що їй щось треба від нас. І я не помилилася.
У свекрухи ще живе мама в селі, бабусі 79 років, і донедавна вона сама чудово з усім справлялася.
Зараз же настав час, що за нею комусь дивитися потрібно. Ось мама чоловіка і хоче, щоб ми взяли обов’язок по догляду за бабусею на себе, тобто забрали її в свою квартиру.
Від грошей свекрухи я відмовилася, а від бабусі, звичайно ні. Чоловік любить свою бабусю, і ми з радістю заберемо її до себе, але не тому, що чекаємо, що свекруха нам заплатить, а тому, що так – по-людськи.
А от мама мого чоловіка по-людськи не вміє, вона все вимірює грошима, а я так не хочу.
Я ось думаю, свекруха моя завжди була такою меркантильною людиною, чи це Америка її так змінила?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.