fbpx
Життєві історії
Нещодавно свекор подав на розлучення з дружиною, щоб в разі чого, мама чоловіка не змогла претендувати на половину його спадщини: мовляв, жити будемо, як жили, а після мене все відійде рідному синові. Тепер свекруха бігає до нас, просить, щоб вплинули на її чоловіка. Вона хоче, щоб квартира дісталася доньці від першого шлюбу

Ситуації, коли в одній сім’ї ростуть діти різних батьків, на жаль, не так вже й рідкісні. Складнощі трапляються і в той період, коли діти ще маленькі: може проявиться ревнощі, заздрість, а то й ворожість нащадків один до одного. Але вже якщо і вдалося нівелювати ці неприємності, то це не гарантія що вони не виникнуть знову в більш зрілому віці.

Мій чоловік – молодша дитина у свекрухи, є ще сестра Катерина, з її батьком Валентина Сергіївна розлучилася, коли Каті було лише 4 роки. І через рік вступила в новий шлюб. Новий чоловік прийняв дитину Валентини Сергіївни від першого шлюбу, різниця між дітьми 6 років, якщо щось купувалося одному, то одночасно обновку отримував і інший.

Навіть на дні народження одного з дітей, подарунки отримували обидва: і брат, і сестра.

– Катя, звичайно ревнувала, – визнає сама Валентина Сергіївна, – але не більше, ніж старша дитина ревнує батьків до молодшого, навіть, якщо вони повністю рідні.

Коли Каті виповнилося 20 років, в її житті з’явився рідний тато. Точніше він аліменти завжди платив, але особисто брати участь в житті дочки не дуже прагнув. У чоловіка так і не народилося більше дітей, з другою дружиною він теж розлучився, їхав працювати за кордон, а тепер його знайомий повідомляв Каті, що батька більше немає, а вона – єдина спадкоємиця двокімнатної квартири, яка належала батькам батька, її бабусі і дідусю.

Звістка про втрату батька не сильно збентежила Катю, адже вона його зовсім не знала, а ось звістка про спадщину її обрадувала.

– Я буду там жити, – заявила батькам Катя, в той час ще студентка, – хочу незалежності, я вже доросла. Мама і вітчим марно намагалися її переконати, побоюючись того, що занадто «самостійна» дівчина може в силу свого віку наробити неправильних вчинків. Ну, в принципі, так і сталося, через пів року Катя відправилася в РАЦС з чоловіком, років на 10 старшим за неї, на той момент вона вже чекала дитину.

Втім, Катя спокійно прожила зі своїм чоловіком 10 років, ростили сина. За цей час встиг створити сім’ю її молодший брат, мій чоловік.

Ми 2 роки як одружилися, житло знімаємо, накопичуємо гроші на перший внесок на однокімнатну квартиру, в крайньому випадку, хотіли на однокімнатну, а вже тепер і не знаю.

– Беріть однокімнатну. Як у вас діти з’являться, – сказала Валентина Сергіївна, – ми з вами поміняємося, ми з батьком підемо в маленьку квартирку, а вам нашу звільнимо.

Квартира, в якій жили батьки чоловіка, належала його татові. І таке рішення було б більш, ніж справедливим: Каті квартиру залишив її батько, а Андрію залишить його батько. Ми чекали дитину.

І майже відразу стало відомо, що Катя залишилася без житла. Вона вирішила з чоловіком відкрити бізнес, взяли кредит. Це, виявляється, було ще 4 роки тому. Батьки нічого про це не знали. Бізнес очікувано прогорів, чоловік Катерини ховається від боргів десь у далеких родичів, квартиру довелося переписати на кредиторів, а Катя з сином повернулася до мами.

– Що ж ми тепер рідну дочку з дому виставимо? – голосить Валентина Сергіївна. – Ми ж тепер всі тут живемо, і онук без житла залишився, Катя з сином тут прописані.

Тепер свекруха вимагає від чоловіка, щоб він переписав свою квартиру на обох дітей навпіл: і на свого сина, і на Катю.

А батько Андрія цього робити категорично не хоче, пояснюючи, що Катя вже отримала спадок від свого батька і благополучно їм розпорядилася.

– А вже як розпорядилася, – каже чоловік, – це її справа. З нами вона не радилася. А я маю повне право залишити спадок своїй дитині і воно не повинно зменшуватися від того, що його сестричка поступила дуже нерозумно.

Нещодавно свекор подав на розлучення з дружиною, щоб в разі чого, дружина не змогла претендувати на половину його спадщини: мовляв, жити будемо, як жили, а після мене все відійде рідному синові.

Тепер свекруха бігає до нас, просить, щоб вплинули на її чоловіка, батька Андрія. На майбутнє бігає, адже свекор не збирається дарувати квартиру синові, він хоче, щоб вона дісталася йому за заповітом.

– Ви ж все одно будете брати кредит, – каже свекруха синові, – а у Каті нічогісінько немає. Ти повинен поступити, як брат, поділити спадщину. Катя і так знедолена, без батька росла.

– Мамо, – каже Андрій, – яку спадщину? Мій батько живий, що ти причепилася, вас ніхто не жене, своє рішення він пояснив. Катя не була б знедоленою, якби думала, вона здатна розтринькати і цю квартиру, в кінці кінців, у неї ще й чоловік є, нехай він і думає разом з сестрою, де буде жити їхня дитина, вони теж можуть взяти кредит.

Ось така в родині складна ситуація. Миру і спокою немає і, здається, буде не скоро.

Фото ілюстративне – AstroMeridian.

You cannot copy content of this page